+1 Київ
Запрошення президента Білорусі Олександра Лукашенка у Брюссель на 10-ту річницю організації "Східне партнерство" – це зрада цінностей, на яких будували Європейський союз, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" білоруська опозиційна журналістка, головний редактор сайта "Хартия-97" Наталія Радіна.
"Це дурний і доволі цинічний крок. Запрошення диктатора в Європу – зрада тих цінностей, на яких будували Євросоюз. А ми знаємо, що ситуація з правами людини в Білорусі дуже важка і продовжує погіршуватися. У країні продовжують переслідувати опозицію, відсутня свобода слова, знищують останні незалежні медіа, блокують незалежні інтернет-ресурси, зокрема й "Хартию-97". У в'язницях залишаються політичні в'язні. До того ж, Лукашенко вдався до такого варварського кроку, як знесення хрестів на місці розстрілу жертв сталінських репресій. Як у ЄС можуть зустрічатися із сатаністом, я не розумію. Навіть більше, європейським чиновникам варто було б знати, що Лукашенко сьогодні вкрай непопулярний у Білорусі – до 80% населення країни його просто ненавидить. Тому зустріч із ним підриває насамперед їхній власний імідж", – підкреслила Радіна.
Вона вважає дивним запрошення Лукашенка на обід під головуванням глави Європейської ради Дональда Туска.
"Зараз ми серйозно побоюємося можливої анексії Білорусі Росією. І такий крок ЄС змушує частину білорусів, одурманених російською пропагандою, дивитися з надією в бік РФ. Вони бачать, що Європа зраджує їхні ідеали, прагнення до свободи. І водночас цілується з невдахою Лукашенком. Тому я сподіваюся, що здоровий глузд усе ж візьме верх у Європі і контакти з диктатором припинять. Узагалі рішення Туска дивне, адже чи йому не знати про події 2010 року в сусідній країні. Коли він був прем'єр-міністром, Лукашенко влаштував масовий терор проти білоруської опозиції, заарештував незалежних кандидатів у президенти і членів їхніх виборчих штабів. Так от тоді Польща активно засуджувала політику Лукашенка і приєдналася до санкцій проти режиму Лукашенка", – сказала журналістка.
За її словами, Євросоюзу не вдасться "перетягнути" Лукашенка на свій бік.
"Для ЄС у Білорусі є більш гідні партнери, ніж Лукашенко. Це, насамперед, лідери білоруської опозиції Микола Статкевич, Павло Северинець, Максим Вінярський. Яких, до речі, заарештували за те, що вони захищали хрести в Куропатах. Ці люди дійсно мають підтримку і повагу білоруського народу. Перетягнути Лукашенка на бік ЄС нереально. Він на "гойдалках" уже 25 років. І весь цей час шукає лише особисту вигоду. Реальних кроків у бік ЄС він не робить, оскільки будь-які реформи приведуть до втрати влади. А він на це ніколи не піде", – резюмувала Радіна.
"Східне партнерство" – проект Євросоюзу, який існує із 2009 року. Його мета – розвиток інтеграційних зв'язків із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною.
ЄС увів санкції щодо Білорусі за порушення прав людини у 1998 році. Тоді обмеження стосувалися 131 білоруського чиновника, зокрема президента Лукашенка. Поступово список було розширено до 240 фізичних і 32 юридичних осіб. Протягом 21 року дію санкцій припиняли тричі. Із 2004 року проти Білорусі також діють санкції США.
У серпні 2015 року стало відомо, що Лукашенко помилував шістьох осіб, визнаних міжнародними організаціями політичними в'язнями, зокрема екс-кандидата у президенти Білорусі Миколу Статкевича. Після цього Рада ЄС на чотири місяці зупинила дію візових і фінансових санкцій щодо 170 громадян Білорусі. На початку 2016-го скасувала обмежувальні заходи стосовно 170 фізичних і трьох юридичних осіб, зокрема щодо Лукашенка. Навесні того самого року він літав у Ватикан і Рим, але ці візити не були офіційними.
У 2017-му і 2018 роках Євросоюз продовжував обмежувальні заходи щодо Білорусі на один рік. Востаннє санкції продовжували у лютому 2019-го. Зокрема, ішлося про ембарго на постачання зброї і техніки в Білорусь, а також візові обмеження для чотирьох білоруських чиновників. Санкції Євросоюзу продовжили до 28 лютого 2020 року.
