$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Російські найманці попросили Міжнародний кримінальний суд про переслідування організаторів приватних військових компаній РФ

Російські найманці попросили Міжнародний кримінальний суд про переслідування організаторів приватних військових компаній РФ

Найвідомішою стала приватна військова компанія "Вагнер"


Фото: ssu.gov.ua

Колишні учасники російських приватних військових та охоронних компаній, а також родичі загиблих найманців повідомили про їхню участь у конфліктах, зокрема на Донбасі, у Сирії та Лівії, у статусі "добровольців" і без офіційного визнання з боку російської держави.

Громадяни РФ, які пройшли службу в російських приватних військових та охоронних компаніях (ПВК і ПОК), звернулися до прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Фату Бенсуди з проханням провести розслідування proprio motu (із власної ініціативи) і застосовувати кримінальну відповідальність до організаторів цих компаній та осіб, що їм допомагають. Про це "Радио Свобода" сьогодні повідомив голова комітету Загальноросійського офіцерського зібрання Євген Шабаєв.

За його словами, ПВК і ПОК не легалізовано в Росії, а їхню діяльність уважають антиконституційною.

Текст звернення обговорювали на офіцерському зібранні, яке відбулося 18 листопада під назвою "ЧВК. Гибель армии – #НасТутНет". Його підтримали 357 делегатів із 52 регіонів Росії, які представляли 18 загальноросійських і міжрегіональних громадських організацій.

У зверненні до прокурора МКС ідеться, що росіян, які служили в цих компаніях, навмисно позбавляють правового статусу у РФ, через що "вони не тільки не одержують належної ветеранам реабілітаційної та економічної підтримки з боку держави, але їх переслідують за законом про найманство" (згідно з Кримінальним кодексом РФ, діяльність ПВК і ПОК підпадає під дію двох статей – "найманство" й "організація незаконного збройного формування").

У зверненні йдеться, що "з російськими найманцями укладають юридично неспроможні, такі, що не регламентують роботи в умовах бойових дій, угоди". На їхню думку, "фактично цивільних осіб уводять в оману і вивозять із країни постійного проживання з метою незаконного використання у військових цілях".

"Ми просимо прокурора порушити кримінальну справу на підставі ст. 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме пункту (i) – "насильницьке зникнення людей" (у визначенні статуту – "арешт, затримання або викрадення людей державою чи політичною організацією або з їхнього дозволу, за їхньої підтримки або з їхньої згоди, за подальшої відмови визнати таке позбавлення волі або повідомити про долю або місцеперебування цих людей із метою позбавлення їх захисту з боку закону протягом тривалого періоду часу")", – ідеться в тексті.

Колишні учасники ПВК і ПОК та родичі загиблих найманців повідомили про їхню участь у конфліктах на Донбасі, а також у Сирії, Лівії, Центральноафриканській Республіці, Габоні, Північному та Південному Судані, Ємені та інших країнах Азії й Африки. Водночас росіяни воюють за кордоном у статусі "добровольців" і без офіційного визнання з боку російської держави.

У зверненні йдеться, що "підрозділи, які складаються з "нелегалів" (ПВК "Патріот", ПВК "Вагнер" та ін.) та афілійовані з ними компанії (наприклад, Lobaye Invest, що працює в ЦАР, і ТОВ "Євро Поліс", що працює в Сирії) укладають угоди про золото- і нафтовидобування на міжнародному рівні й одержують концесії в результаті офіційних міжурядових переговорів".

Найвідомішою ПВК стала компанія "Вагнер", найманці якої брали участь у боях на Донбасі на боці сепаратистів, зокрема в боях за Дебальцеве.

У жовтні 2018 року Служба безпеки України оприлюднила список 206 позаштатних співробітників Головного управління Генштабу збройних сил Росії з числа ПВК "Вагнер". В українській спецслужбі повідомили, що внаслідок лише одного бойового зіткнення в Сирії – 7 лютого – загинуло щонайменше 58 осіб.

СБУ в липні та вересні опублікувала дані про 50 загиблих найманців, із них 43 громадянина РФ, один – Вірменії, один уродженець Молдови, що проживав у Росії, та п'ять громадян України.

МКС, що базується в Гаазі (Нідерланди), діє на підставі Римського статуту, ухваленого в 1998 році, який набув чинності з 2002 року. Він розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та військові злочини. Водночас юрисдикція суду поширюється тільки на ті держави, які ратифікували Римський статут.