+3 Київ
Російський кінорежисер Микита Михалков після з'їзду Союзу кінематографістів у 1986 році, який висловився проти "кіношних генералів" Сергія Бондарчука, Лева Куліджанова і Григорія Чухрая, зненавидів кінематографістів "смертною ненавистю", розповів російський режисер Андрій Смирнов в інтерв'ю МK.ru.
Смирнов назвав учинок Михалкова, який виступив проти рішення колег, "холуйським", тому що тоді ще було невідомо, що керівництво Політбюро не заважатиме кінематографістам, і Михалков очікував, що невдоволення приборкають адміністративними методами.
"Він як був потомственим холуєм, так ним і залишився", – підкреслив Смирнов.
Він зазначив, що вірить в існування бога, тому що поки Михалков поводився "більш-менш пристойно", він знімав прекрасні фільми, а його останні три картини виявилися "ганебними".
"Господь забрав дар. Був же у нього дар, а тепер нема", – пояснив Смирнов.
Він додав, що більше не вважає Михалкова своїм колегою і вийшов із Союзу кінематографістів, щоб не бути "під одним дахом" і не слухати того, що говорить Михалков.
9 грудня 2016 року Михалков звинуватив "Єльцин-центр" у руйнуванні "національної самосвідомості дітей" і вимагав, щоб центр відкоригував свою позицію стосовно історії держави.
Відповідаючи режисерові, удова першого президента РФ Бориса Єльцина Наїна висловила обурення його "брехливими заявами", зазначивши, що "тільки в запаленій уяві Михалкова" може виникнути дивна інтерпретація того, що робить "Єльцин-центр".
Режисер у відповідь написав листа Єльциній, у якому зазначив, що історична експозиція центру реабілітує радянського, а потім нацистського воєначальника Андрія Власова і "заплутує розум молоді однобоким і ідеологізованим поданням про Івана Грозного".
