+10 Київ
Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) Білого дому, відповідальне за виділення $250 млн американської військової допомоги Україні, ухвалило рішення про її затримання 25 липня — у день телефонної розмови президента України Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа. Про це 26 листопада повідомив CNN із посиланням на документи управління з питань бюджету, які було передано в комітет Палати представників Конгресу США.
Рішення про затримання військової допомоги на початку липня підписав працівник адміністративно-бюджетного управління Марк Санді. Він свідчив перед Конгресом у закритому режимі у справі імпічменту Трампа. На міжвідомчій нараді 18 липня всім причетним установам було повідомлено про те, що затримання військової допомоги було прямою вказівкою Трампа.
Наступного місяця відповідальним за затримання американської допомоги Україні було призначено іншого працівника АБУ – Майкла Дафі. Він не з'явився на допит у справі про імпічмент Трампа.
Окрім того, із документів АБУ випливає, що військову допомогу розморожували поетапно: частину було розблоковано 11 вересня – у день, коли про це рішення оголосив Трамп, а іншу – 27-го і 30 вересня. На останню дату припадає завершення фіскального року у США.
У самому адміністративно-бюджетному управлінні повідомили, що там "використовували і будуть використовувати свої повноваження для забезпечення належного витрачання грошей платників податків відповідно до пріоритетів президента і закону".
Наприкінці серпня видання Politico повідомило, що Трамп ухвалив рішення переглянути програму надання допомоги Україні для зміцнення національної безпеки й оборони, щоб переконатися, що гроші Сполучених Штатів в Україні використовують в інтересах Вашингтона. Трамп не підтверджував цієї інформації. Віцепрезидент Майк Пенс заявляв, що надання Україні військової допомоги залежить від її успіхів у боротьбі з корупцією.
12 вересня адміністрація президента розблокувала програму військової допомоги. 19 вересня Палата представників Конгресу США після затримання схвалила виділення Україні коштів для зміцнення безпеки.
22 вересня Трамп заявив, що підтримував Україну із самого початку, але дуже розчарований тим, що інші країни не допомагають цій країні тією самою мірою. 24 вересня він визнав, що зупиняв програму допомоги Україні, домагаючись, щоб Євросоюз також виділяв кошти Києву.
24 вересня спікерка Палати представників Конгресу США демократка Ненсі Пелосі оголосила про початок офіційного розслідування в межах процедури імпічменту Трампа у зв'язку зі скандалом, який почався після публікацій The Washington Post і The New York Times про ймовірний тиск Трампа на Зеленського під час телефонної розмови 25 липня.
25 вересня було опубліковано стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. Із неї випливає, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".
Глава Білого дому називає розслідування "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної розмови його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію у США.
Посол США у Євросоюзі Гордон Сондленд заявляв, що надання військової допомоги Україні залежало від публічної заяви Зеленського про розслідування діяльності компанії Burisma, до ради директорів якої входив Гантер Байден.
