У Росії активісти влаштували мітинг іграшок. Через це до них прийшли співробітники карного розшуку

У Санкт-Петербурзі (Росія) до прессекретарки руху "Весна" Соні Уляшевої приходили з карного розшуку через іграшковий мітинг проти поправок до конституції. Про це заявили на Twitter-сторінці руху.

"До нашої прессекретарки приходили співробітники. Відрекомендувалися карним розшуком. Запитували про наш маленький протест", – ідеться в повідомленні.

Раніше цього самого дня активісти руху влаштували на Марсовому полі акцію "Іграшковий наномітинг", учасниками якої стали іграшки. Уляшева була фотографом цієї іграшкової демонстрації. На фотографіях різні іграшки стоять із плакатами проти поправок до конституції: "Цей плебісцит іграшковіший від нас", "Поправки нас не захистять", "Ляльководу час вийти із гри", "Пластмасовий світ переміг".

Цей плебесцит игрушечней нас! Сьогодні на Марсовому полі пройшов маленький мітинг. Іграшки висловили невдоволення майбутнім голосуванням. Потім по всьому центру відбулися пікети. Приєднуйтесь до нанопротесту і проводите свої акції! #маленькийпротест pic.twitter.com/oium5T4Pef

— Рух Весна (@spb_vesna) June 21, 2020

У коментарі "ОВД-Инфо" Уляшева повідомила, що силовики прийшли за адресою її прописки і заявили, що в неї "є громадянська позиція" і що вони хочуть поговорити. Їх цікавила акція "Іграшковий наномітинг".

Видання зазначає, що 17 червня Уляшевій виписали штраф у розмірі 4 тис. руб. за одиночний пікет на підтримку журналіста Іллі Азара, який на той час був під арештом. На дівчину склали протокол за порушення самоізоляції, хоча в Петербурзі цей режим був обов'язковим тільки для літніх людей.

Загальноросійське голосування щодо поправок до конституції РФ, одна з яких передбачає занулення президентських строків лідера Росії Володимира Путіна, призначили на 1 липня 2020 року.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, пропонують виключити можливість обіймати пост глави держави понад два строки поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після звільнення з посади президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Деякі експерти вважають, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. Згідно з чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.