Чоловіки можуть бути вразливішимі перед коронавірусною інфекцією через концентрацію ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ2) у крові. Такого висновку дійшли науковці з Університетського медичного центру Гронінгена (Нідерланди), результати їхнього дослідження 10 травня опублікувало видання European Heart Journal.
Дослідники нагадали, що коронавірусом можуть інфікуватися люди різного віку, але сприйнятливіші до нього літні люди із серцево-судинними захворюваннями, особливо чоловіки.
На першому етапі у дослідженні взяли участь 1485 чоловіків і 537 жінок з 11 європейських країн, на другому – 1123 чоловіки і 575 жінок. У всіх у них була серцева недостатність. Середній вік чоловіків, які брали участь у дослідженні, становив 69 років, жінок – 75 років.
В учасників дослідження науковці виміряли концентрацію АПФ2 у крові і дійшли висновку, що у хворих чоловіків вона була значно вищою, ніж у жінок. Оскільки саме АПФ2 дає змогу коронавірусу інфікувати здорові клітини, різниця в концентрації може пояснювати, чому чоловіки уразливіші перед вірусом, вважають дослідники.
"АПФ2 – це рецептор на поверхні клітин. Він зв'язується з коронавірусом, що дає йому змогу проникати у здорові клітини й інфікувати їх після того, як фермент був модифікований іншим білком на поверхні клітини, званим TMPRSS2. Концентрація АПФ2 у легенях висока, отже, вважають, що вони [рецептори] відіграють вирішальну роль у прогресуванні захворювань легенів, пов'язаних із [коронавірусною інфекцією] COVID-19", – цитує пресслужба медичного центру професора кардіології Адріана Воорса, який керував дослідженням.
Науковці також дійшли висновку, що регулярне приймання спеціальних препаратів проти серцевої недостатності, відомих як інгібітори АПФ, не впливає на підвищення рівня концентрації АПФ2 у крові (раніше вважали, що впливає). Отже, йдеться в науковій роботі, пацієнтам із серцевою недостатністю не варто припиняти приймання препаратів.
У дослідженні не брали участі інфіковані коронавірусом, тому, зазначили науковці, вони не можуть робити висновки про прямий зв'язок між перебігом хвороби та концентрацією АПФ2 у крові. Окрім того, рівень АПФ2 оцінювали лише у плазмі, однак, як зазначило видання Yahoo UK Style, висока концентрація АПФ2 також у серці, нирках і яєчках.
Професор Паоло Мадедду із Брістольського університету (Великобританія) у коментарі Yahoo UK Style назвав дослідження Університетського медичного центру Гронінгена цікавим, але підкреслив, що не згоден із висновками авторів. Він висловив здивування, що в дослідженні не брали участі пацієнти з COVID-19, а також звернув увагу, що різниця в концентраціях АПФ2 у крові чоловіків і жінок хоча й була статистично значущою, але не суттєвою.
Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За даними американського Університету Джонса Гопкінса, загальна кількість інфікованих у світі перевищила 4,1 млн осіб, із них понад 284 тис. померло, 1,4 млн одужали.
За даними ВООЗ, COVID-19 передається переважно повітряно-крапельним шляхом, тобто через краплі, які виділяються з дихальних шляхів хворого, наприклад, під час кашлю, чхання або під час спілкування. В організації зазначали, що в літніх людей, а також осіб із супутніми захворюваннями, наприклад, гіпертонією, захворюваннями серця або легенів, діабетом і раком, імовірність тяжкого перебігу захворювання вища.