Уся відповідальність за загострення ситуації навколо Нагірного Карабаху лежить на прем'єр-міністрі Вірменії Ніколі Пашиняні, який зірвав процес мирного врегулювання. Про це в інтерв'ю телеканалу Al Jazeera 2 жовтня сказав президент Азербайджану Ільхам Алієв.
За його словами, після заяви Пашиняна про те, що "Карабах – це Вірменія", він провів кілька зустрічей із вірменським прем'єром, але вони виявилися "абсолютно безглуздими". Керівництво Вірменії наполягає, що окуповані території не може бути повернуто, зазначив Алієв.
"Переговори не можна вести в односторонньому порядку. У нас має бути партнер. Однак в особі Вірменії у нас поки немає партнера в перемовинах", – констатував президент.
Зокрема, вірменська сторона вимагала, щоб Азербайджан вів переговори з урядом невизнаного Нагірного Карабаху, що суперечило мінському процесу, вказав Алієв.
"Ми ніколи не відмовлялися від переговорів. У попередні роки ми пережили важкі часи у процесі переговорів. Аж ніяк не все йшло гладко. Однак у нас був процес. Колишні керівники Вірменії і ми розробили поетапний підхід. Це не було марно витраченим часом. Вважаю, що ми домоглися дуже великого поступу. Я брав участь у цьому процесі із 2003 року, працював із двома колишніми президентами Вірменії. У нас було багато розбіжностей. Однак ми просувалися вперед і розробили те, чого ми домоглися до цього моменту. Прийшовши до влади, Пашинян не тільки знищив те, що було до нього: він хотів поводитися так, ніби до нього Вірменії не існувало і він зараз є творцем нової Вірменії", – заявив він.
На думку Алієва, уряд Вірменії, провокуючи Баку, перебільшив своє значення на глобальній арені та міжнародну підтримку, яку йому можуть надати.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
Мінську групу ОБСЄ створили в 1992 році для мирного врегулювання карабаського конфлікту.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію.
Алієв і Пашинян 29 вересня підкреслили, що країни зараз не готові до переговорів про врегулювання конфлікту. Але 2 жовтня Єреван заявив про готовність до переговорів щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі за посередництва країн – співголів Мінської групи ОБСЄ.