-2 Київ
2 квітня в Баку Агентство з розмінування територій Азербайджанської Республіки (ANAMA) продемонструвало виявлені на місці бойових дій у Нагірному Карабаху уламки російських ракетних комплексів "Іскандер".
Про це поінформувало державне агентство Азербайджану "АзерТАдж".
Уламки двох ракет, що вибухнули, виявили 15 березня під час розмінування населеного пункту Шуша у двох різних місцях. В агентстві з розмінування стверджують, що ракети випустили вірменські військові.
"Є кілька типів цієї ракети. На уламках ракети не було виявлено жодних написів, що уточнюють модель. Наразі уточнюють тип цієї ракети", – зазначив начальник оперативного штабу ANAMA Ідріс Ісмаїлов.
Спікер президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого журналісти попросили прокоментувати інформацію про ймовірне використання "Іскандерів" під час конфлікту в Нагірному Карабасі, заявив, що таких ракетних комплексів не застосовували "і це було підтверджено", повідомив "Інтерфакс".
На запитання, чи розуміють у Кремлі, звідки могла з'явитися ракета, Пєсков відповів: "Ми не маємо інформації".
24 лютого опублікували інтерв'ю прем'єр-міністра Вірменії Миколи Пашиняна порталу 1in.am, у якому він заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян. Так він відреагував на слова колишнього президента Вірменії Сержа Саргсяна про те, що вірменські військові могли б застосувати "Іскандер" на початку бойових дій.
Заступник начальника Генштабу збройних сил Вірменії Тиран Хачатрян у бесіді із журналістами Yerevan.Today висміяв слова Пашиняна про ракетні комплекси "Іскандер", що "не вибухнули". За це Хачатряна звільнили, а в Генштабі вимагали 25 лютого відставки Пашиняна.
Пізніше Пашинян заявив, що його неправильно поінформували щодо "Іскандерів".
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Обидві країни, що брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, під час час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
