+7 Київ
Влада Азербайджану ввела комендантську годину на територіях Нагірного Карабаху, які перейшли під контроль Баку внаслідок збройного конфлікту. Про це 13 листопада розповіли в азербайджанському міністерстві внутрішніх справ.
"На підставі указу президента Азербайджанської Республіки від 29 жовтня 2020 року "Про організацію тимчасового спеціального управління на звільнених територіях Азербайджанської Республіки" [територій Нагірного Карабаху] тимчасовими комендантами цих районів призначили начальників управлінь поліції", – повідомили у відомстві.
Комендантську годину вводять із 21.00 до 6.00 наступного дня, йдеться в іншому повідомленні МВС країни від 10 листопада.
Першими почали нести службу районні відділи поліції в місті Шуша та селищі Гадрут, повідомило агентство "Sputnik Азербайджан" 13 листопада.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан оголосили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що конфліктують, оголосили мобілізацію.
Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступають до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції зажадали відставки Пашиняна.
До ранку 10 листопада міноборони РФ відправило в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. 11 листопада в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
Алієв говорив про розміщення турецьких миротворців в регіоні. За його словами, миротворчу місію будуть проводити Росія та Туреччина спільно.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков говорив, що досягнуті домовленості про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що в Нагірному Карабасі не буде турецьких миротворців.
