$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Білорусь має намір запровадити заходи у відповідь на санкції ЄС

Білорусь має намір запровадити заходи у відповідь на санкції ЄС Макей: Кілька осіб із країн Євросоюзу не зможуть потрапити на територію Білорусі та Союзної держави
Фото: МИД Беларуси / Facebook
Білорусь має намір ввести заходи у відповідь проти Євросоюзу за трьома напрямами, заявив міністр закордонних справ країни Володимир Макей.

Білорусь запровадить обмежувальні заходи у відповідь на санкції Євросоюзу. Про це 22 грудня на брифінгу заявив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей, стенограму опублікувало МЗС країни.

За його словами, білоруська влада "категорично не сприймає політики й логіки санкцій, але змушена відповідати адекватно на недружні рестриктивні заходи". Макей заявив, що уряд країни запропонував відповідь на третій санкційний пакет ЄС.

"Ми уважно вивчили весь так званий третій пакет рестриктивних заходів, і природно, ми запропонували наші дії у відповідь на цей пакет. Вони охоплюють також збільшення відповідного персонального списку. Це означає, що кілька додаткових осіб із країн Євросоюзу не зможуть потрапити на територію Білорусі й на територію Союзної держави [Білорусі та РФ], з урахуванням того, що у нас цей список однаковий із Російською Федерацією. [...] Ухвалено рішення про обмеження діяльності низки політичних фондів у Республіці Білорусь, а також про перегляд реалізації кількох так званих гуманітарних, освітніх, культурних програм, якими займаються відповідні політичні інститути в Білорусі, зокрема й ті, які діють під егідою посольств іноземних держав", – сказав дипломат.

Макей додав, що є "ще щонайменше три напрями", за якими Білорусь запровадить заходи  у відповідь.

"Ми не хотіли б розголошувати цих заходів, але вони будуть дійсно дуже чутливими й серйозними", – сказав він.

З 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня увів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 19 листопада домовилися активізувати роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель сказав, що санкції введуть проти фізичних та юридичних осіб. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.