Білорусь у відповідь на санкції США відкликала згоду на призначення американського посла

Світ

Білоруська влада у відповідь на американські санкції відкликала свою згоду на призначення посла США в Білорусі. Про це 11 серпня заявив речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, повідомляє пресслужба відомства.

"Наші країни за останні роки здійснили великий шлях із виведення дипломатичних відносин на більш-менш прийнятний рівень, тому шкода, що нахабні та відверто ворожі дії американської сторони, так само як і вчинки, які абсолютно не підпадають під поняття дипломатії і професіоналізму, окремих її представників зруйнували напрацювання попередників і змусили нас відкликати раніше видану згоду Республіки Білорусь на призначення Джулі Фішер амбасадоркою США в нашій країні. Віденська конвенція про дипломатичні зносини такі ситуації роз'яснює, тому непорозуміння тут бути не має. Але якщо знадобиться, ми роз'яснимо", – сказав Глаз.

За його словами, Мінськ також наполягає на скороченні американської дипломатичної місії в Білорусі.

"На тлі дій Вашингтона зі скорочення співпраці в усіх сферах і економічного придушення нашої країни ми також абсолютно об'єктивно не бачимо сенсу у присутності в Білорусі такого значного персоналу американської дипмісії. Просто незрозуміло, чим їм займатися на такому тлі. У зв'язку із цим американській стороні запропоновано до 1 вересня скоротити чисельність свого посольства в Мінську до п'ятьох осіб. Власне, таку цілком зрозумілу логіку враховуватимуть і в разі подальшого зниження двосторонньої взаємодії за ініціативою США", – стверджує Глаз.

Посол США покинув Білорусь 2008 року, незабаром після того, як Мінськ відкликав главу диппредставництва з Вашингтона, повідомляла білоруська служба "Радіо Свобода". Відкликання білоруського посла стало реакцією на введення санкцій проти державної компанії "Белнефтехим". Протягом наступних 12 років посольства США і Білорусі очолювали тимчасові повірені.

Домовленості про обмін послами між США і Білоруссю досягнули у вересні 2019 року на зустрічі заступника держсекретаря Сполучених Штатів Девіда Гейла з Олександром Лукашенком, який вважає себе президентом Білорусі.

20 квітня 2020 року тодішній президент США Дональд Трамп повідомляв, що послом у Білорусі планують призначити заступницю помічника держсекретаря США щодо Західної Європи та Європейського союзу Джулі Фішер.

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
9 липня США ввели нові санкції проти Білорусі.