Лукашенко доручив розробити заходи у відповідь на нові санкції Заходу

Світ

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, доручив білоруському уряду розробити заходи у відповідь на нові санкції Заходу. Про це заявила його прессекретарка Наталія Ейсмонт, повідомило 10 серпня білоруське держагентство БЕЛТА.

Ідеться про введені напередодні санкції Великобританії, а також США і Канади.

"Глава держави доручив уряду виробити комплекс додаткових заходів проти чергового санкційного витка. Білорусь винною не залишиться. Наскільки можливо, ми вживемо заходів у відповідь", – стверджує Ейсмонт.

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
16 червня 2021 року стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 фізичних та восьми юридичних осіб із Білорусі. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські і високопоставлені військовослужбовці.
24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. До них входять заборона на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов й ідентифікації користувачів в інтернеті; заборона постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з воєнною метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами зі вмістом калію й тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборона на послуги страхування для білоруського уряду й державних органів країни тощо.