Білоруська опозиціонерка Колесникова: ЄС нас дуже сильно підставив заявою про виділення грошей

Членкиня президії координаційної ради білоруської опозиції Марія Колесникова заявила в інтерв'ю "Русской службе BBC", яке вийшло 31 серпня, що Євросоюз підставив білоруську опозицію, коли заявив про виділення Білорусі грошей.

Колесникова – білоруська флейтистка, політичну кар'єру розпочала 2020 року, коли очолила штаб банкіра Віктора Бабарика (збирався балотуватися у президенти, але його заарештували незадовго до виборів і не допустили до них). Після арешту Бабарика Колесникова разом із Веронікою Цепкало, дружиною ще одного недопущеного до виборів політика – Валерія Цепкала, – увійшла в штаб опозиційної кандидатки Світлани Тихановської. Цепкало покинула країну ще до виборів, Тихановська – одразу після них. Отже, Колесникова залишається єдиною лідеркою опозиції, що досі перебуває в Білорусі.

"Ситуацію можна оцінити адекватно, тільки перебуваючи тут. Це абсолютний факт. Тому що те, який це вигляд має збоку або видається збоку, може бути помилковим. Я хочу навести приклад: Євросоюз сказав, що виділяє координаційній раді €53 млн. Цією заявою нас дуже сильно підставили", – сказала Колесникова.

Євросоюз анонсував виділення Білорусі €53 млн 19 серпня. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пояснила у Twitter, що €2 млн спрямують на допомогу жертвам політичних репресій та насильства з боку представників влади, €1 млн – на підтримку громадянського суспільства і незалежних медіа, інші €50 млн – на боротьбу з коронавірусом, підтримку соціальних служб і бізнесу (білоруська влада звернулася до ЄС по фінансову допомогу для боротьби з епідемією коронавірусної інфекції у квітні, було передбачено, що на ці цілі країні виділять приблизно €60 млн). У заяві фон дер Ляєн координаційної ради опозиції не згадували.

. @EU_Commission will mobilise € 53 million for #Belarus :
€ 2 million to assist victims of repression and state violence
€ 1 million to support civil society & independent media
€ 50 million in coronavirus emergency support for health sector, social services and businesses.

- Ursula von der Leyen (@vonderleyen) August 19, 2020

"Я прекрасно розумію, що у ЄС були тільки добрі наміри. Але в умовах, коли всі ми перебуваємо під кримінальною справою, коли нас обвинувачують у тому, що інші держави втручаються у внутрішні справи Білорусі... І на цьому тлі Євросоюз каже, що виділяє координаційній раді гроші, про які ми ніколи не просили і до яких ми не збираємося мати жодного стосунку... Для нас, звичайно, це був удар. Зрозуміло, ці ініціативи важливі для європейців, їм важливо розуміти, як підтримувати білорусів, але в цьому плані вони нас не підтримали, вони нас підставили під ще більше переслідування з боку влади", – сказала Колесникова.

З 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Інші кандидати набрали менше ніж по 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах розпочалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

За час протестів було затримано більше ніж 7 тис. демонстрантів (багатьох із них уже відпустили), сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

14 серпня Тихановська оголосила про створення координаційної ради для передання влади. 18 серпня у штабі Тихановської повідомили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком.

До президії координаційної ради увійшло сім осіб: Колесникова, письменниця, лауреатка Нобелівської премії Світлана Алексієвич, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співробітник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова і звільнений керівник Національного академічного театру імені Янки Купали Павло Латушко.

Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.

За фактом створення ради в Білорусі порушили кримінальну справу за ст. 361 Кримінального кодексу (заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішньої безпеки Республіки Білорусь та її суверенітету, територіальної недоторканності, національної безпеки й обороноздатності).