Боррель про роль РФ в Африці: Обіцянки Росії ніколи не виконуються

Світ

Країна-агресор Росія впливає на події в Нігері, намагаючись використати переворот для посилення свого впливу у світовій політиці. Про це верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав в опублікованому 2 серпня блозі на сайті дипломатичної служби ЄС.

За його словами, деякі сили звинувачують ЄС у втручанні у справи африканських держав, проте Брюссель присутній у Західній Африці лише на прохання законних урядів країн регіону й "завжди поважає їхні суверенні рішення".

"Єдине втручання, про яке ми можемо говорити сьогодні, – це втручання військових, які скинули обраного президента, і втручання імперіалістичної Росії, яка хоче використовувати ці режими як пішаків у своїй глобальній шаховій грі. Росія [президента] Володимира Путіна вже кілька років підживлює ці перевороти своєю брехливою пропагандою та отримує прибуток від установлення цих військових режимів за допомогою своїх приватних воєнізованих формувань, які грабують багатства регіону", – написав Боррель.

Він зазначив, що шлях військової диктатури та міжнародної ізоляції може бути лише тупиковим для країн регіону, як із погляду їхньої безпеки, так і з погляду їхнього невідкладного економічного та соціального розвитку.

"Чудових економічних обіцянки Росії не виконуються, а факти говорять самі за себе, коли йдеться про безпеку: у Малі після приходу [визнаної злочинною організацією російської ПВК] "Вагнер" почастішали теракти та жорстокі розправи над населенням", – ідеться у блозі.

Боррель підкреслив, що Євросоюз вважає поваленого нігерійського президента Мохаммеда Базума єдиним легітимним главою країни, і від імені ЄС закликав звільнити його з ув'язнення, поклавши на організаторів перевороту відповідальність за безпеку його та сім'ї.

"Європейський союз не визнає і не визнаватиме влади, яка виникла внаслідок путчу", – написав глава європейської дипломатії, додавши, що ЄС ухвалив рішення зупинити бюджетну підтримку Нігеру, а також усі заходи щодо співробітництва у сфері безпеки.

Контекст

У Нігері 26 липня сталася спроба державного перевороту, де співробітники президентської гвардії затримали Базума. Невдоволені члени елітної президентської гвардії перекрили доступ до резиденції та офісів президента у столиці Ніамеї, а після зриву переговорів "відмовилися звільнити президента".
27 липня військові в ефірі національного телебачення Нігеру оголосили про державний переворот. Учасники акцій на підтримку хунти тримали, зокрема, російські прапори.
Уранці 2 серпня військові, які захопили владу, оголосили про відкриття кордонів із п'ятьма сусідніми державами – Алжиром, Буркіна-Фасо, Лівією, Малі та Чадом.
ЗМІ повідомляли, що військові, які захопили владу, затримали 130 активістів керівної Партії за демократію і соціалізм (PNDS), а також п'ятьох міністрів законного уряду.
Від моменту здобуття незалежності колишньою французькою колонією 1960 року це вже п'ятий держпереворот у країні. Перший стався у квітні 1974 року проти президента Діорі Амані, а попередній – у лютому 2010 року, коли було повалено президента Мамаду Танджу. Також були численні спроби путчів.