+5 Київ
За словами Блонської, однією з основних проблем є неможливість підтвердження фактичних викидів, що змушує українські компанії застосовувати так звані дефолтні показники. Вони за замовчуванням означають високий рівень мита, і це призводить до додаткового фінансового навантаження на українську промисловість.
"Згідно з поточною процедурою Єврокомісії, список акредитованих верифікаторів формується і затверджується до 30 вересня поточного року. Наразі відсутні верифікатори, які працюють у рамках EU ETS саме від України. На сьогодні існують негласні правила, за якими ті, хто вже працює по EU ETS, можуть отримати акредитацію до 30 вересня, тобто для українських кандидатів це створює ще більший ризик", – зазначено у статті.
Блонська звернула увагу на те, що немає чіткої процедури визнання верифікаторів з України й механізмів їх залучення. Це ускладнює підготовку компаній до звітності й створює додаткову невизначеність для експорту. Верифікатори з ЄС з огляду на безпекову ситуацію зараз відмовляються від роботи в Україні.
За словами експертки, серед потрібних кроків, бізнес називає створення в Україні профільної платформи з питань CBAM, визначення прозорих правил акредитації і взаємодії з європейськими інституціями. Вона також пропонує запровадити тимчасові рішення, зокрема визнання української верифікації або спрощений доступ до європейської системи.
