Держсекретар США Ентоні Блінкен готовий обговорити з конгресменами нові санкції щодо газопроводу "Північний потік – 2". Про це 9 березня заявив представник Держдепартаменту Нед Прайс на пресбрифінгу. Стенограму його виступу опубліковано на сайті Держдепартаменту.
Сьогодні, 10 березня, Блінкен візьме участь у засіданні комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу, під час якого обговорить широке коло питань. Один із журналістів запитав Прайса про те, чи готовий держсекретар відповісти на численні запитання конгресменів стосовно додаткових санкцій щодо "Північного потоку – 2".
Представник Держдепартаменту нагадав, що звіт, у який потраплять компанії та судна, які допомагають Росії закінчити прокладання газопроводу по дну Балтійського моря, презентують Конгресу у травні. Прайс відмовився коментувати комунікації між Держдепартаментом і Капітолійським пагорбом, підкресливши, що адміністрація президента США Джо Байдена, як і раніше, прагне перешкоджати завершенню будівництва "Північного потоку – 2".
"Президент Байден назвав це поганою угодою, що розділяє Європу. У держсекретаря буде можливість продовжити обговорення цього питання із законодавцями. Він цінує їхнє розуміння питання і зворотний зв'язок щодо цієї та усіх інших проблем, із якими ми стикаємося", – запевнив Прайс.
Група членів комітету із закордонних справ Палати представників Конгресу у своєму листі від 8 березня попросила Блінкена ввести нові санкції, не чекаючи 17 травня, коли заплановано наступну доповідь Держдепу. Законодавці висловили глибоку занепокоєність підходом адміністрації Байдена до введення санкцій щодо трубопроводу. Різкі заяви адміністрації стосовно трубопроводу не супроводжено настільки ж рішучими діями, писали вони.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було побудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цьому стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.