Дуда пообіцяв "ретельно проаналізувати" закон, який забороняє заперечення злочинів українських націоналістів

Президент Польщі Анджей Дуда "ретельно проаналізує" поправки до закону про Інститут національної пам'яті, що встановлюють відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів і забороняє публічні звинувачення Польщі у сприянні нацистській Німеччині, заявив прес-секретар президента Кшиштоф Лапинський, повідомляє "Радио Польша".

За словами Лапинського, закону поки ще не ухвалили і, можливо, його розглянуть у польському Сенаті 31 січня.

Він закликав не керуватися емоціями, водночас підкреслив, що польська сторона повинна послідовно боротися за історичну правду.

Як заявив спікер президента, жителі Польщі "протягом багатьох років занадто часто... чули брехню про так звані польські табори смерті". За його словами, Польща не може "дозволити, щоб відбувалися такі речі, і саме тому потрібен такий закон". Лапинський додав, що цей закон "ніяк не стосується наукових досліджень або, не доведи боже, фальсифікації правди про Голокост".

26 січня польський Сейм у третьому читанні проголосував за законопроект, що встановлює відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів: штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. У проекті закону такі злочини визначено як "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп".

Документ також передбачає кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військових злочинах або злочинах проти людяності.

Тепер законопроект має розглянути Сенат, а потім – підписати президент.

Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.