+16 Київ
Законодавчий процес щодо польського закону, який забороняє заперечення злочинів українських націоналістів, ще не завершений. Про це йдеться в комюніке міністерства закордонних справ Польщі, опублікованому на сайті посольства Польщі в Україні.
"За задумом ініціаторів, законопроект має протидіяти запереченню або применшенню відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями, що колаборували із Третім німецьким рейхом. Стосується він тільки осіб, які прилюдно і всупереч фактам заперечують такі злочини. Наголошуємо, що наукова і художня діяльність у розумінні обговорюваного закону не є злочином", – ідеться в повідомленні.
У МЗС Польщі підтвердили прагнення до стратегічного партнерства з Україною.
"Проте це партнерство, про що ми багато разів говорили, повинно ґрунтуватися на базисі правди", – заявили у польському зовнішньополітичному відомстві.
26 січня польський Сейм у третьому читанні проголосував за поправки до закону про інститут національної пам'яті, що встановлюють відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів: штраф або позбавлення волі на строк до трьох років. У проекті закону такі злочини визначено як "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 роках, пов'язані із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти окремих осіб або груп".
Тепер законопроект має розглянути Сенат, а потім – підписати президент.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що стурбовані цим законопроектом і тим, що історичні питання в Польщі продовжують політизувати.
"Надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як "злочинних націоналістів" і "колабораціоністів Третього рейху". Розраховуємо, що Сенат Республіки Польща, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин", – заявили в українському зовнішньополітичному відомстві.
Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині і в Закерзонні. Точної кількості загиблих у цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Коментуючи ухвалений документ, президент України Петро Порошенко заявив, що "багато хто захоче використати його для політичних спекуляцій". 8 вересня того самого року Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
