За даними журналістів, телеграму надіслали 20 січня з посольства США в Гельсінкі до Вашингтона.
У ній є "натяки" на те, що "в деяких колах" побоюються, що використання будь-якого варіанта терміна "ст. 5" щодо захисту України "може послабити її стримувальний потенціал" і підірвати авторитет пункту про колективну оборону, який є основою військового альянсу НАТО.
У ст. 5 Вашингтонського договору вказано, що якщо одна держава – член НАТО стає жертвою збройного нападу, то інші держави – члени НАТО вважатимуть це нападом на всі країни НАТО й відреагують на нього.
Журналісти стверджують, що питання згадування "ст. 5" порушувала глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен і під час візиту до Вашингтона 19 січня (тоді вона зустрічалася із членами Палати представників США), і на пізніших зустрічах.
У телеграмі йдеться, що Валтонен попередила: формулювання, аналогічні ст. 5 Вашингтонського договору, можуть призвести до "змішування гарантій НАТО" й обіцянок, даних Україні, пише медіа.
Воно звертає увагу, що раніше й інші фінські політики висловлювалися про те, що вони хочуть допомогти Україні захистити себе, але концепція гарантії безпеки – "серйозніше питання, на яке вони поки не готові погодитися".
Анонімний співрозмовник Politico серед чиновників Фінляндії заявив, що давня мета Гельсінкі – щоб Україна стала членом НАТО. Коментувати формулювання про "ст. 5" він відмовився.
Медіа назвало кілька причин, з яких у Європі можуть бути незадоволені таким формулюванням щодо гарантій Україні. Зокрема, нелегітимний президент РФ Володимир Путін може на прикладі України спробувати перевірити, що насправді означає обіцянка безпеки, "аналогічна ст. 5".
Колишня співробітниця Пентагону часів президента Джо Байдена Рейчел Еллегуус, яка працювала в НАТО, припустила, що прохання Гельсінкі до Вашингтона пов'язане з тим, що "фіни не хочуть давати порожніх обіцянок".