+15 Київ
Генпрокуратура Білорусі відкрила кримінальну справу проти опозиціонерки Світлани Тихановської нібито за підготування терористичного акту. Про це 29 березня заявив генеральний прокурор країни Андрій Швед, повідомляє державне білоруське інформагентство БЕЛТА.
"Генеральна прокуратура на підставі матеріалів, наданих Комітетом державної безпеки і МВС, щодо Тихановської та учасників так званої ініціативи BYPOL порушила кримінальну справу за підготування акту тероризму організованою групою за ст. 289 Кримінального кодексу. Зазначені особи кілька днів тому намагалися скоїти вибухи і підпали на території столиці та інших міст... Зазначу, що завдяки злагодженій роботі спецпідрозділів КДБ та МВС удалося виявити і своєчасно запобігти серйозній терористичній загрозі", – стверджує Швед.
За його словами, опозиціонери планували звинуватити органи державної влади у вчиненні дій, "які створюють небезпеку загибелі людей".
Кримінальну справу передали до слідчого управління КДБ. Генпрокуратура доручила КДБ організувати міжнародний розшук опозиціонерів, а також підготувати пакет документів, який надішлють Литві та Польщі, для видання "підозрюваних" білоруській владі.
"Ця кримінальна справа є ще одним фактом, який підтверджує, що так звана опозиція для досягнення своїх злочинних цілей щодо захоплення влади не гребує нічим. Організовує і скоює тяжкі злочини, спрямовані на завдання шкоди життю та здоров'ю наших громадян. Заявляю, що ми вживемо всіх заходів, щоб жодна особа, яка посягає на правопорядок, не уникла суворої відповідальності", – сказав Швед.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі. Наприкінці лютого він говорив, що жодна його дитина не буде президентом Білорусі після нього.
5 березня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що його країна буде "кам'яною стіною", за якою притулок зможуть знайти всі демократичні сили, котрі зіткнулися з політичним переслідуванням, зокрема й Тихановська.
"Білоруському режиму ми можемо сказати: швидше пекло замерзне, ніж ми почнемо розглядати ваші вимоги", – заявив глава литовського МЗС у відповідь на запит Генеральної прокуратури Білорусі про екстрадицію Тихановської.
