Штаб Тихановської презентував проєкт конституції Білорусі 

Штаб лідерки опозиції Білорусі Світлани Тихановської презентував проєкт нової конституції країни. Про це повідомляє TUT.BY.

Головна відмінність запропонованого проєкту від чинної конституції – перехід держави з президентської форми правління на парламентську: саме парламент буде призначати прем'єр-міністра, затверджуватиме уряд, ухвалюватиме закони і постанови.

"Уряд, зі свого боку, буде звітувати перед парламентом. Президент у цій системі виконуватиме представницькі функції: представлятиме країну на міжнародній арені, виступатиме арбітром між парламентськими фракціями в ситуаціях, коли вони не зможуть самі домовитися про склад уряду, і низку інших", – заявив член робочої групи з формування проєкту конституції Валерій Жураковський.

Також, згідно із проєктом:

• президент не зможе перебувати на своїй посаді довше ніж два строки (10 років);
• буде створено незалежну судову систему і Національну раду правосуддя;
• Нацбанк буде незалежним від уряду;
• страту заборонять;
• дві державні мови з розширенням сфери використання білоруської мови;
• змінять місцеве самоврядування – керівників виконкомів призначатимуть депутати, обрані жителями районів;
• державним прапором буде біло-червоно-білий прапор опозиції (БЧБ), а гербом – гонитва (герб Республіки Білорусь у 1991–1995 роках).

Як державні мови названо білоруську і російську, але водночас передбачають, що держава "здійснює заходи щодо розширення використання білоруської мови для подальшого надання їй у конституції статусу єдиної державної мови".

Представник Тихановської з питань конституційної реформи Анатолій Лебедько зазначив, що зараз перед робочою групою стоїть завдання обговорити запропоновані зміни з якомога більшою кількістю білорусів. Цим група планує займатися навесні й улітку, "щоб до осені у нас був документ, який можна передавати на голосування".

На сайті нової конституції автори проєкту підкреслюють, що головний закон країни не може бути предметом торгу, обману і політичних маніпуляцій. "Тому конституцію може бути ухвалено тільки після звільнення [Олександра] Лукашенка. І обговорювати її мають не з дібраними однією людиною "делегатами" закритих зборів, а з народом Білорусі", – ідеться на сайті.

Лукашенко також займається підготовкою до зміни конституції. За його словами, новий проєкт головного закону буде доопрацьовано протягом 2021 року, а на референдум його винесуть на початку 2022 року. Лукашенко переконаний, що Білорусь має залишатися президентською республікою.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію, а вже після цього провести нові вибори.