0 Київ
Лідерка білоруської опозиції, колишня кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська впевнена, що референдум щодо нової конституції країни і нові президентські вибори мають відбутися до кінця 2021 року. Відповідну заяву було опубліковано 11 січня в Telegram Тихановської.
Вона підкреслила, що вибори мають відбутися без Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом країни.
"У Білорусі може бути ухвалено тільки одну нову конституцію – народну. Писатиме й обговорюватиме її народ. А людина, яка опустилася до терору щодо білорусів, жодного стосунку до головного закону країни не має. Вона і далі просуватиме свій маніпулятивний проєкт, щоб укотре обдурити нас і виграти час для себе. Але ми більше не віримо тому, хто готовий на тортури і вбивства заради влади, хто підвищує ціни і податки лише заради того, щоб його кишеня остаточно не спорожніла. Ми не віримо тому, хто торгується політв'язнями і хоче втриматися у кріслі ще цілий рік ", – заявила Тихановська.
За її словами, Лукашенко "дуже старається переконати нас, ніби Білорусь із ним може повернутися до якогось спокійного та успішного життя".
"Так він намагається продати нам стабільність із зашморгом на шиї. У 2020-му ми заявили, що не вважаємо його президентом. Отже, ми не приймемо жодних його фейків замість конституції, жодних таємних зібрань та інсценованих референдумів, і вже точно – жодних нових законів, поки він утримує посаду за допомогою зброї. Нові вибори і народний референдум за новою конституцією мають відбутися до кінця 2021 року і без Лукашенка", – ідеться в заяві опозиціонерки.
Пресслужба Тихановської додала, що найближчим часом її офіс оприлюднить пропозиції щодо проєкту конституції, які будуть відкритими до обговорення.
В ефірі програми "Действующие лица", яка вийшла на каналі "Россия 1" 10 січня, Лукашенко заявив, що проєкт нової конституції Білорусі буде готовий до кінця 2021 року.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну із 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
