+13 Київ
Генеральна прокуратура Білорусі 21 грудня відкрила справу проти опозиціонерки Світлани Тихановської та деяких її соратників. Про це йдеться в повідомленні прокуратури в Telegram.
Тихановській інкримінують ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу Білорусі (створення екстремістського формування і керівництво ним).
Під цю саму статтю потрапили члени президії координаційної ради білоруської опозиції – Марія Колесникова, адвокат Максим Знак, ексміністр культури Павло Латушко, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, глава страйкового комітету Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський.
Також прокуратура відкрила справу стосовно одного із засновників фонду допомоги для постраждалих від переслідування влади BY_help Олексія Леончика за ст. 361-2 Кримінального кодексу (фінансування діяльності екстремістського формування).
Окрім того, за дорученням прокуратури Слідчий комітет Білорусі порушив справу щодо всіх членів координаційної ради за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу (змова з метою захоплення державної влади в неконституційний спосіб). Як зазначає TUT.BY, станом на 21 грудня в основний склад ради входить 60 осіб, у розширений – 5500 і всі вони тепер є фігурантами справи.
Координаційну раду білоруської опозиції створили в середині серпня для організації передання влади від Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, опозиції. Голова Конституційного суду Білорусі називав цей орган неконституційним, а Генпрокуратура країни відкрила справу за статтею про захоплення влади через створення ради.
Зараз усіх членів президії ради або затримано і вони перебувають у СІЗО, або вони виїхали за кордон. Сама Тихановська перебуває в Литві.
17 вересня Європарламент визнав координаційну раду тимчасовим представництвом "народу, що вимагає демократичних змін", і привітав її створення.
Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 19 листопада домовилися активізувати роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель сказав, що санкції запровадять проти фізичних та юридичних осіб. Посли країн ЄС схвалили третій пакет санкцій проти Білорусі 16 грудня.
