Про це 17 листопада заявив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, повідомили LRT та BNS.
За словами Ландсбергіса, він не має точної інформації про те, яка країна Євросоюзу зробила таку пропозицію, але не відкинув можливості того, що це Німеччина.
Глава МЗС Литви нагадав, що під час погодження нового пакету санкцій країни ЄС мають право вето і "досить заперечення однієї держави, щоб такі спроби припинити".
Санкції проти найбільшого авіаперевізника Білорусі "Белавіа" через ситуацію на кордоні з ЄС анонсував у жовтні верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
15 листопада Рада Євросоюзу ухвалила рішення посилити санкції проти режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка за створення міграційної кризи в Європі.
Боррель повідомив, що під нові санкції ЄС потраплять авіакомпанії та турагентства Білорусі.
Контекст
Цьогоріч у країнах Євросоюзу, що межують із Білоруссю, загострилася проблема нелегальної міграції із країн Близького Сходу. У ЄС спочатку заявляли, що Білорусь навмисно послабила контроль над кордоном зі свого боку, згодом Лукашенка звинуватили не просто в послабленні контролю, а й в організації потоків нелегальної міграції.
У Євросоюзі повідомляли, що мігрантів до Білорусі заманюють за допомогою білоруських диппредставництв. За інформацією української розвідки, на території третіх країн створено "вербувальні центри", де людям пропонують за плату доправити їх до Євросоюзу та під виглядом туристів відвозять до Мінська. За даними видання Welt am Sonntag, Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, їх найчастіше використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС.
У Литві стверджують, що частина мігрантів прибуває до Білорусі з Росії.
14 листопада секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що на території Білорусі перебуває приблизно 16 тис. нелегальних мігрантів.
За інформацією польських правоохоронців, серед мігрантів, які намагаються незаконно перетнути кордон, – громадяни Сирії, Іраку, Лівану та інших країн.
Уранці 8 листопада білоруські ЗМІ повідомили, що до кордону з Польщею вирушила численна колона мігрантів, їх супроводжують люди у військовій формі. Дійшовши до кордону, мігранти розбили табір і залишаються там і зараз. Вони також не раз намагалися зламати загородження на кордоні.
У зв'язку із цим міністерство оборони Польщі підвищило готовність військ територіальної оборони на кордоні з Білоруссю та скерувало для патрулювання кордону з Білоруссю військові гелікоптери. Станом на 15 листопада кордон охороняють, за офіційними даними, 15 тис. солдатів польської армії, 4 тис. прикордонників та 2 тис. поліцейських.
16 листопада на білорусько-польському кордоні в районі прикордонного поста "Брузги – Кузниця" відбулася спроба мігрантів прорватися на територію ЄС. За даними польських правоохоронців, нападники діяли під контролем білоруських спецслужб, співробітники яких озброїли мігрантів світлошумовими гранатами. Польські силовики застосовували водомети та сльозогінний газ. Атака тривала приблизно годину.
Через міграційну кризу 15-го й 17 листопада телефонні розмови з Лукашенком провела т.в.о. канцлера ФРН Ангела Меркель. Вони домовилися, що проблему нелегальних мігрантів "загалом виносять на рівень ЄС та Білорусі". За даними ЗМІ, Лукашенко зокрема просив Меркель зняти санкції ЄС проти Білорусі, а також визнати його президентом республіки.
+3 Київ
