$38.35 €41.56
menu closed
menu open
weather +6 Київ

Глави МЗС країн ЄС погодили четвертий пакет санкцій проти Ірану за порушення прав людини

Глави МЗС країн ЄС погодили четвертий пакет санкцій проти Ірану за порушення прав людини ЄС ввів санкції проти 18 фізичних і 19 юридичних осіб з Ірану
Фото: depositphotos.com
Міністри закордонних справ країн – членів Європейського союзу 23 січня на засіданні погодили новий пакет санкцій проти Ірану. Про це йдеться в повідомленні на офіційній сторінці у Twitter, присвяченій головуванню Швеції в Раді ЄС.

На кого конкретно поширюватимуться обмеження, у пості не вказують, проте повідомляють, що вони торкнуться тих, хто "здійснює репресії".

"ЄС різко засуджує жорстоке й невідповідне застосування іранською владою сили щодо мирних демонстрантів", ідеться в повідомленні.

Пізніше Рада Європейського союзу уточнила, що до санкційного списку потрапили 18 фізичних і 19 юридичних осіб, усі вони пов'язані з порушенням прав людини в Ірані.

"Серед занесених [у санкційний список] осіб є представники уряду та іранського парламенту, важливі політичні й медійні діячі, а також високопосадові співробітники іранських сил безпеки, зокрема іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР)", – повідомили в Раді ЄС.

З огладу на введені раніше санкції за порушення прав людини в Ірані (рішення про це було оголошено 17 жовтня, 14 листопада і 12 грудня 2022 року) тепер обмеження наклали на 164 фізичні та 31 юридичну особу. Санкції, зокрема, передбачають заморожування активів, а також заборону на поїздки до ЄС.

ЄС закликав владу Ірану припинити жорстоке придушення мирних протестів і довільне затримання протестувальників, відпустити всіх незаконно затриманих, а також негайно припинити ухвалення їм смертних вироків.

Ці чотири пакети санкцій пов'язані з непропорційним застосуванням сили проти учасників акцій протесту, які спалахнули в країні 2022 року після смерті Махси (Джини) Аміні.

Проти Ірану, як ідеться на сайті Ради Європейського союзу, санкції також вводять за інші порушення прав людини, розроблення ядерної програми, а також постачання Росії безпілотників, які вона застосовує у війні проти України.

Контекст

З вересня 2022 року в Ірані тривають масові протести через смерть 22-річної Аміні із Саккеза (Курдистан). 13 вересня вона приїхала до Тегерана із сім'єю, і її затримали за нібито неправильне носіння хіджаба. Родичам сказали, що її відпустять після "сеансу перевиховання".

За словами свідків, Аміні побили у фургоні для затриманих, а за три дні після затримання вона померла. Поліція факт побиття заперечує, заявляючи, що студентка померла від серцевого нападу. 17 вересня Аміні поховали.

Після її смерті почалися протести проти обмежень свобод в Ірані, зокрема жорстких правил носіння одягу. Мітинги охопили більшість провінцій Ірану. За оцінкою Reuters, це наймасовіші мітинги з 2019 року, коли в Ірані відбувалися протести через ціни на пальне. Тоді під час придушення мітингів убили, за даними агентства, майже 1500 осіб.

За даними правозахисників HRANA станом на 22 січня грудня, на нинішніх протестах загинуло 525 людей, 71 із них – діти. Під арешти потрапило понад 19,5 тис. людей.

Газета The New York Times повідомила, що з початку протестів в Ірані повісили чотирьох чоловіків, яких обвинуватили у "веденні війни проти Бога", ще 15 ухвалили смертні вироки.