"Грузія більше не лідер. Багато років тому ми говорили, що Грузія найбільше готова вступити до НАТО або навіть до Європейського союзу. Україна була надто великою, і це була проблема. Молдова не була готовою. Там могла бути Грузія", – сказав Волкер.
За його словами, "зараз усі бачать Грузію як країну, чия демократія пішла назад", оскільки на грузинську демократію вплинули "неякісно проведені вибори, рішення опозиції не йти до парламенту, ігнорування угоди [голови Європейської ради] Шарля Мішеля".
Волкер додав, що у США "з нетерпінням" чекають нових виборів у Грузії та сподіваються, що вони будуть "кращими з погляду справедливості та свободи".
Він зазначив, що Україна показала свою готовність захищатися від російської агресії і виглядає як більш суверенна, незалежна та європейська держава, тому в неї з'явилося більше можливостей на шляху до членства в НАТО та ЄС, і зараз вона лідирує в цьому питанні.
"Ця можливість для України відчинить двері навіть для Молдови та Грузії, щоб їх запросили приєднатися", – наголосив Волкер.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України до НАТО.
23 березня 2022 року, після масштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг говорив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні та продовжить допомагати їй, але про введення військ в Україну, безпольотну зону або членство в Альянсі не йдеться.
Заявку на вступ до Європейського союзу Україна подала 28 лютого, четвертого дня після початку війни з Росією. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою.
1 березня Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
10–11 березня у Франції відбувся неформальний саміт лідерів Євросоюзу, в підсумковій заяві якого було зазначено, що Єврорада визнала європейські устремління та європейський вибір України. Проте жодних конкретних зобов'язань щодо вступу України до ЄС у документі не прописано.
Президент Литви Гітанас Науседа після саміту заявив, що лідери країн – учасниць ЄС підтримали євроінтеграцію України. Рішення неформального саміту лідерів Європейського союзу свідчить про те, що Україна буде членом ЄС, вважає глава МЗС Дмитро Кулеба.
8 квітня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вручила Зеленському опитувальник про членство у Євросоюзі. 18 квітня Україна передала відповіді на першу частину опитувальника, який необхідний для розгляду заявки.
Після вторгнення Росії в Україну президенти Грузії та Молдови також ініціювали вступ цих країн до Євросоюзу за спеціальною процедурою.