Столтенберг: 2008 року ми вирішили, що Україна і Грузія стануть членами НАТО, але не встановлювали термінів

Політика

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю la Repubblica, яке вийшло 13 січня, підтвердив, що Україну і Грузію приймуть до Альянсу, але не став називати конкретних термінів.

"Україна вже подала заявку на членство, і ми вирішили працювати над цим, підтримуючи її реформи, допомагаючи у модернізації Збройних сил за нашими стандартами. На саміті у Бухаресті 2008 року ми вирішили, що Україна і Грузія стануть членами [НАТО], але ми не встановлювали термінів, коли саме", – заявив він.

У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі.

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".

Контекст

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" і відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Увечері 10 січня у Женеві завершилися перемовини США і Росії щодо вимог Москви стосовно "гарантій безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після перемовин заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на перемовинах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США і союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять двері політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.