За словами Залужного, він ознайомив учасників із поточною ситуацією з безпекою біля кордонів України, на тимчасово окупованих територіях та в районі проведення операції Об'єднаних сил на Донбасі.
"Акцентував на тому, що Росія не змирилася з європейським вибором українського народу і продовжує агресію проти нас та нарощує свою військову присутність навколо нашого кордону. Водночас запевнив, що Збройні сили разом з усією українською нацією готові діяти за будь-яких сценаріїв розвитку ситуації. Зосередив увагу на використанні державою-агресором інструментів гібридної війни, серед яких і газовий шантаж, і так звана міграційна криза, й інформаційна війна", – повідомив він.
Головнокомандувач зазначив, що загроза нового етапу збройної агресії Росії поряд із її ультиматумом Заходу "вимагає комплексної і консолідованої відповіді, що ґрунтується на непорушних цінностях демократичного світу".
"Переконаний, що Збройні сили України стануть гідною й ефективною бойовою складовою союзних військ НАТО", – заявив Залужний.
Він також повідомив, що під час зустрічі з головою військового комітету НАТО адміралом Робом Бауером обговорив питання практичної реалізації Україною статусу партнера НАТО з розширеними можливостями та продовження військової співпраці.
Контекст
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн у НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.