"Україна зараз захищає так званий вільний світ, якщо він ще існує. Це не красива фраза. Якщо Україна "впаде", то у своїй божевільній імперській похоті вони [Росія] "рвонуть" і на балтійські країни, і куди завгодно. Захід зараз сором'язливо приховується за формулюванням, що Україна – не членкиня НАТО. Навіть іноді їм [західним країнам] зовсім безсоромно починають пояснювати, що вона відповідає якимось критеріям. Ні, вони не готові воювати за Україну", – підкреслив Піонтковський.
Він зазначив, що для України було б кращим набуття членства у НАТО, ніж надання їй озброєння країнами Заходу.
"Це найголовніше. Воно має бути фінансово інститузовано через систему ленд-лізу за прикладом Другої світової війни. Питання зараз дуже серйозне. США готові надавати Україні максимальну військову підтримку, тому що вони не хочуть війни. Вони зараз зрозуміли, що єдиний спосіб зупинити війну – це не погрожувати пекельними санкціями, а створювати іншу ситуацію на Землі, підсилювати ціну військового вторгнення", – резюмував Піонтковський.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Пресслужба Західного воєнного округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській і Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань залучать приблизно 300 одиниць військової техніки.
Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США і Росії у Женеві стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори проводили у закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
+5 Київ
