Світ

Волкер: Путін знав, що США та НАТО не погодяться з його вимогами, він хотів отримати відмову в Женеві та Брюсселі

13 січня 2022, 18.02 Этот материал также можно прочитать на русском

Волкер: Я думаю, Путін цинічно використовує цей дипломатичний процес для підступного задуму Фото: ЕРА

Президент РФ Володимир Путін від початку знав, що США та НАТО не погодяться з його вимогами щодо "гарантій безпеки". Про це в інтерв'ю "Укрінформу", опублікованому 13 січня, заявив колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

"Зараз усе відбувається так, як задумав Путін. Він посилює свою військову присутність, висуває вимоги Сполученим Штатам та НАТО, які – він знає – є неприйнятними, і він усвідомлює, що ми на це не погодимося. Отже, єдиний резон, чому він так робить – щоб отримати відмову. Він очікував перед тим, як поїхати до Женеви, до Брюсселя, що їм скажуть "ні". І тоді він може використати цю відмову як привід, мовляв, оскільки інтереси Росії у сфері безпеки були проігноровані, у нас немає вибору, тож ми маємо брати все у свої руки. Тому, як на мене, саме такий сценарій досі є вірогідним", – сказав Волкер.

На його думку, переговори з представниками РФ не дадуть серйозних результатів.

"Я думаю, Путін цинічно використовує цей дипломатичний процес для підступного задуму. Ми на Заході змушуємо себе серйозно ставитися до дипломатії та проявляти щирі старання, але я думаю, що наші очікування стосовно результату [переговорів із росіянами] мають бути дуже невисокими", – зазначив Волкер.

Контекст

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн у НАТО й відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн –членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.
13 січня у Відні відбулося засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі, на ній тривали дискусії між РФ та країнами Заходу щодо "гарантій безпеки".