Яковина: Китай не привітав Путіна із 70-річчям. Це чорна мітка G

Яковина: Китай не привітав Путіна із 70-річчям. Це чорна мітка Яковина вважає, що у російсько-українському питанні Китай став на бік Заходу
Фото: pixabay.com

У президента Росії Володимира Путіна навряд чи є варіанти виходу із ситуації, у якій він опинився після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Таку думку в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив оглядач сайта НВ, ведучий "Радіо НВ" Іван Яковина.

"Усе те, що він зараз робить, – це підвищення ставки з надією на те, що одна із цих ставок спрацює, зіграє – і він зможе врятуватися. [...] Не бачу для нього можливості виходу. Тому що останнє, що я чув із цієї серії, на цю тему, – це те, що Китай не привітав його із 70-річчям (офіційна дата народження Путіна 7 жовтня. – "ГОРДОН"). Це чорна мітка з боку Китаю", – сказав він.

Оглядач НВ вважає, що "це означає, що Китай став у російсько-українському питанні фактично на бік Заходу".

"[Китай] не допомагатиме Володимирові Путіну, якщо Володимир Путін не зможе завершити війну до 15 листопада (дата початку саміту G20 на Балі. – "ГОРДОН"). Ось якщо цього не станеться – усе: Путін залишиться сам. Узагалі сам. У нього не буде ні [президента Туреччини Реджепа] Ердогана, ні Нарендри Моді – це індійський прем'єр-міністр, – ні Сі Цзіньпіна, китайця, – нікого. Він залишиться абсолютно сам", – пояснив Яковина.

За його словами, раніше у Путіна "були якісь можливості з'їхати із цієї теми завдяки допомозі Китаю, Індії, якихось інших країн".

"Але коли він залишився абсолютно наодинці, він став страшним тягарем для свого власного оточення", – наголосив Яковина.

Яковина: У Самарканді Путіну висунули ультиматум: "Або ти, друже, закінчуєш війну до саміту G20 на Балі, або можеш узагалі на цей саміт не приїжджати". Повна версія інтерв'ю

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

Путін обіймає посаду президента з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду. 2020 року Держдума РФ підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть змогу йому залишитися при владі після 2024 року, коли закінчується його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.

За президентства Путіна Росія спочатку окупувала 2014 року Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – "демілітаризація" й "денацифікація" України.

На думку російської журналістки Юлії Латиніної, Путін може зіткнутися з перспективою загроз для своєї влади в Росії на тлі вторгнення в Україну, яке складається невдало.

За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію у РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується. Він вважає, що є чотири варіанти, як складеться майбутнє Путіна. Зокрема, Геращенко не відкидає, що главу Кремля "роздере натовп після перевороту".

13 жовтня російський правозахисник Сергій Осєчкін заявив, що в Росії готують змову, унаслідок якої власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, глава Чечні Рамзан Кадиров і командувач російських військ в Україні Сергій Суровікін планують обійняти високі посади. Серйозні перестановки в силовому блоці, за даними джерел Осєчкіна, можуть статися під час візиту Путіна до Астани (13 жовтня глава Кремля вже був там) або одразу після повернення.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що йому байдужа доля Путіна після перемоги України.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати