ЄС на рік подовжив санкції за порушення прав людини, у списку

Світ

Євросоюз продовжив на рік санкції проти фізичних та юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини у різних країнах світу. Про це повідомляють 6 грудня на сайті Ради ЄС.

Санкції продовжено до 8 грудня 2022 року. Зазначають, що зі списку досі нікого не видаляли, окрім одного померлого, і в переліку нині 14 фізичних та чотири юридичні особи.

У повідомленні йдеться про те, що рішення щодо продовження санкцій підтверджує зобов'язання ЄС засуджувати зловживання у галузі прав людини, де б вони не відбувалися.

Контекст

Глобальний режим санкцій ЄС з прав людини запровадили у грудні 2020 року. Він передбачає заборону на поїздки та заморожування коштів. Окрім того, фізичним та юридичним особам у ЄС заборонено прямо чи опосередковано надавати кошти суб'єктам під санкціями.
ЗМІ називали цей механізм "європейським актом Магнітського" за аналогією до ухваленого у грудні 2012 року в США так званого закону Магнітського.
Санкційний режим уперше застосували 2 березня щодо чотирьох росіян у зв'язку із ситуацією навколо російського опозиціонера Олексія Навального. Під санкції ЄС потрапили генеральний прокурор Росії Ігор Краснов, голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін, ексглава Федеральної служби виконання покарань Олександр Калашніков та командувач Нацгвардії РФ Віктор Золотов.
22 березня ЄС запровадив санкції за порушення прав людини проти 11 осіб та чотирьох організацій із різних країн. Серед них – представники Китаю, яких ЄС звинувачує у репресіях проти уйгурів, а також двоє росіян: командир спецзагону "Терек", заступник глави уряду Чечні Абузайд Вісмурадов, якого ЄС називає "неофіційним охоронцем" глави кавказької республіки Рамзана Кадирова, та начальник управління МВС Чечні в місті Аргун Аюб Катаєв.
Україна закликає Європейський союз застосувати механізм санкції у відповідь на порушення прав людини в Автономній Республіці Крим.