-3 Київ
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю телеканалу "Прямий", запис якого у Facebook опублікувала пресслужба МЗС України, висловив здивування тим, що Євросоюз готує санкції проти РФ у відповідь на арешт опозиціонера Олексія Навального, але не вводить обмежень у зв'язку з репресіями в окупованому Криму.
"Я дивуюся, чому механізм застосування санкцій ЄС у відповідь на системні порушення прав людини вперше застосовується не щодо репресій, здійснюваних Росією в окупованому Криму, а в контексті тих протестів, які відбуваються в самій Росії", – сказав міністр.
Він підкреслив, що Україна неодноразово зверталася до ЄС із проханням застосувати цей механізм для захисту українських громадян у Криму.
"Я відверто говорю про це публічно, тому що я й у спілкуванні з європейськими колегами їх про це запитую", – уточнив Кулеба.
Міністр схвалив намір Євросоюзу ввести проти РФ санкції, пов'язані з Навальним, однак додав, що ЄС варто було вдатися до обмежень раніше.
"Я вважаю, що вперше застосувати цей механізм потрібно було щодо окупованого Криму. Для наших європейських партнерів кейс Навального і останніх репресій у Росії важливіший, ніж постійне повторення репресій проти кримських татар у Криму. Вони реагують на цей кейс як на щось нове, що потребує дій із їхнього боку", – зазначив Кулеба.
Уранці 17 лютого в окупованому Росією Криму в будинках кримських татар співробітники ФСБ провели обшуки. Вони відбулися, серед іншого, у містах Бахчисарай, Севастополь і Білогірськ. Українська прокуратура відкрила провадження за фактом обшуків.
Затриманим інкримінують ст. 205.5 Кримінального кодексу РФ (організація діяльності терористичної організації і участь у діяльності такої організації). Усім шістьом затриманим призначили запобіжний захід – два місяці в СІЗО.
Обшуки російських силовиків у кримських татар є черговим воєнним злочином Росії, заявили у представництві президента України в Автономній Республіці Крим.
Росія окупувала Крим навесні 2014 року після незаконного референдуму. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.
Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу в перелік заборонених організацій.
Європейський суд із прав людини 14 січня 2021 року більшістю у голосів узяв до розгляду скарги України проти Росії щодо низки порушень прав людини у Криму.
За інформацією Кримської правозахисної групи, на кінець 2020 року 109 кримчан перебували у в'язницях за політично або релігійно мотивованим вироками.
