"Ми засуджуємо насилля проти протестувальників і висловлюємо жаль стосовно сигналів керівної партії про відмову від шляху Грузії до ЄС і відступ від демократії у країні. Це матиме прямі наслідки з боку ЄС", – наголосила вона.
Про які саме наслідки йдеться, Каллас не уточнила.
Контекст
Протести у Грузії почалися після парламентських виборів, які відбулися 26 жовтня. За офіційними підсумками, на виборах у парламент Грузії 26 жовтня перемогла керівна партія "Грузинська мрія" (53,9% голосів), а опозиційні партії набрали менше ніж 40% голосів. Водночас підсумки екзитполів свідчать, що "Грузинська мрія" здобула від 40,9% до 42% голосів, а лідирує опозиція.
Обраний на цих виборах парламент має обирати президента (це будуть перші вибори президента за новою системою: голосуватиме тільки 300 членів виборчої комісії, половину з яких становить парламент). Вибори президента призначили на 15 грудня, інавгурацію – на 29 грудня.
Чинна президентка Саломе Зурабішвілі не визнала результатів виборів у парламент і сказала, що не покине посади, поки не оберуть легітимних депутатів. Частина опозиції вирішила відмовитися від мандатів у парламенті. Міжнародні спостерігачі зафіксували низку порушень на виборах, серед них – залякування виборців і використання адмінресурсу. Європарламент закликав Грузію наново провести вибори.
28 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе сказав, що Грузія відмовляється від переговорів щодо вступу в ЄС до 2028 року. Після цього у великих містах Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту, Зурабішвілі до них приєдналася.
Мітингувальників розганяли водометами й газом, але акції тривають.
0 Київ
