+5 Київ
Улітку Європа залишилася осторонь, поки США й Китай намагалися змінити правила світової торгівлі. Ситуація стала ще гіршою, коли цього місяця Білий дім презентував план припинення війни між Росією й Україною, не порадившись із європейськими лідерами.
У відповідь ЄС пришвидшує переозброєння й обговорює реформи, включно зі створенням гнучких коаліцій і транснаціональних оборонних проєктів, проте масштабні зміни гальмуються через бюрократію, розбіжності між 27 країнами й небажання ділитися суверенними повноваженнями. Серед нинішніх і колишніх чиновників зростають побоювання, що структура і процедури ЄС призведуть до того, що союз опиниться серед головних, хто програв у новій геополітичній ієрархії.
Дедалі більшої підтримки набуває ідея опори на коаліції невеликих груп країн для підвищення загальної військової й економічної ефективності ЄС. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс зазначив: "Здається, ми нарешті починаємо дивитися на речі реально. Без справжньої сили – політичної, військової чи дипломатичної – нічого змінити не можна".
Німеччина, традиційний економічний локомотив Європи, зіткнулася з підривом основ своєї моделі процвітання: дешевий російський газ, зростання експорту в Китай і США, а також американський оборонний захист більше не є надійною опорою. У відповідь Берлін послабив обмеження на держборг і запустив програму переозброєння на €500 млрд строком на 10 років. У поєднанні з посиленням армій Польщі, країн Скандинавії й Балтії, а також із ядерним потенціалом Великобританії та Франції це може створити військову противагу російській експансії, вважає Ніко Ланге, колишній керівник апарату міноборони Німеччини.
Утім, шлях до радикальних змін усіяний перешкодами. Міністерства оборони не готові легко передавати контроль над плануванням і закупівлями, а великі корпорації не поспішають переходити від конкуренції до співпраці.
Останніми місяцями тривоги Європи лише посилилися. У липні ЄС був змушений погодитися на невигідну торговельну угоду зі США, яка дала змогу Вашингтону ввести 15% мита без заходів у відповідь. Президент США Дональд Трамп проігнорував заклики Європи чинити тиск на Москву і прийняв нелегітимного президента РФ Володимира Путіна на саміті в Алясці, заявивши, що Європа не має права диктувати йому умови. Протистояння США й Китаю поставило під загрозу доступ Заходу до рідкісноземельних металів – основних для оборони й "зеленого" переходу Європи.
Політики дедалі частіше попереджають: без зміцнення військової, економічної й політичної сили Європа ризикує перетворитися на залежного гравця. Головною проблемою залишається роздробленість, через яку ЄС не здатний говорити "мовою сили" й діяти як єдине ціле в умовах нового жорсткого світового ладу, ідеться в публікації.
