Європарламент закликав від'єднати Білорусь від SWIFT і ввести санкції проти нафтопрому

Світ

Європейський парламент 10 червня ухвалив резолюцію "Про систематичні репресії в Білорусі та їхні наслідки для європейської безпеки у зв'язку з викраденнями із цивільного літака ЄС, перехопленого білоруською владою", документ опубліковано на сайті Європарламенту.

Резолюцію ухвалили 626 голосами, проти було 16 євродепутатів, утрималося – 36.

"Європейський парламент рішуче засуджує захоплення і примусове приземлення 23 травня в Мінську рейсу FR4978 авіакомпанії Ryanair і затримання білоруською владою журналіста Романа Протасевича та Софії Сапеги; вважає цей жахливий акт порушенням міжнародного права, що становить акт державного тероризму", – ідеться в резолюції.

Депутати Європарламенту закликали розглянути можливість тимчасово від'єднати Білорусь від міжнародної міжбанківської системи передавання інформації та здійснення платежів SWIFT.

Також Європарламент закликає негайно ухвалити і ввести суттєві економічні санкції, які "мають здійснювати – наскільки це можливо – негайний вплив на білоруський режим, його прибічників та економічних суб'єктів, які підтримують режим".

Автори резолюції закликали ввести секторальні санкції проти нафтової, калійної, металургійної та деревообробної промисловості Білорусі, припинити співпрацю з білоруськими державними банками й обмежити кредитні лінії філіям міжнародних банків у Білорусі.

Європарламент "настійно закликав" Єврораду "з максимальною терміновістю розпочати реалізацію четвертого пакета санкцій проти фізичних та юридичних осіб, які брали участь або були причетними до фальсифікації виборів чи подальших порушень прав людини в Білорусі".

Також євродепутати закликали поширити санкції на тих, хто винен в інциденті з літаком Ryanair, а також на тих, хто займається пропагандою режиму, дезінформацією і розпалюванням ненависті. Зокрема, обмеження просять ввести проти провідного держканалу ОНТ Марата Маркова, який брав "інтерв'ю" в затриманого Протасевича.

Окрім того, Європарламент підтвердив, що не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі та вважає нинішній режим у Білорусі нелегітимним, незаконним і злочинним.

"Європарламент і далі підтримує народ Білорусі в його законних вимогах та прагненнях до вільних і справедливих виборів, основних свобод та прав людини, демократичного представництва, політичної участі й гідності; засуджує придушення тисяч білорусів, які мирно протестували на захист свого права на свободу, демократію і гідність", – підкреслюють у резолюції.

Також депутати Європарламенту закликали вивчити ймовірну роль Росії "в терористичних актах, скоєних білоруським режимом" і ввести санкції проти причетних.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, 23 травня здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка було піднято винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA Протасевича та його дівчину, росіянку Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО в Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття, у нього, ймовірно, зламаний ніс, вважає батько Протасевича.
Переслідування журналіста пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих.
Низка країн ввела обмеження на авіасполучення з Білоруссю. Кабмін України із 26 травня ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю, а із 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України. 4 червня Євросоюз закрив усім білоруським авіакомпаніям доступ до повітряного простору й аеропортів ЄС.