Вирок озвучили в суді Московського району Мінська.
"Ігоря Єрмолова, Дмитра Конопелька, Владислава Корецького та Миколу Сасєва обвинуватили в підготовці масових заворушень. Після вироку Єрмолов крикнув: "Ви за все відповісте!" – і прочитав уривок із вірша Володимира Короткевича "Паўлюк Багрим", – зазначили в повідомленні.
Бабарико протягом 20 років керував "Белгазпромбанком", акціонерами якого є російські "Газпромбанк" і "Газпром". Він пішов із цієї посади у травні 2020 року, коли вирішив балотуватися на посаду президента Білорусі. Його, як і інших опозиційних кандидатів, дипломата Валерія Цепкала і блогера Сергія Тихановського, не допустили до виборів.
18 червня Бабарика та його сина затримали, а пізніше взяли під варту. За версією слідства, Бабарико був організатором незаконних дій у банку, намагався впливати на свідків, приховувати сліди злочинів. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ч. 2 і ч. 3 ст. 285 Кримінального кодексу Білорусі (створення злочинної організації або участь у ній). У білоруському КДБ стверджують, що до діяльності Бабарика причетні "ляльководи" з-поміж "великих начальників у "Газпромі" та що затримання не пов'язані з виборчою кампанією в Білорусі. У МЗС Білорусі говорили, що ексбанкір може бути причетним до відмивання грошей і ухилення від сплати податків.
29 березня цього року Бабарико оголосив про створення власної партії "Вместе".
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року та за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Затримували і дітей. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
Міністри закордонних справ країн "Великої сімки" (Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії) за підсумками саміту в Лондоні 3–5 травня закликали провести в Білорусі нові вибори.
Переслідування опозиції у країні тривають досі, за інформацією правозахисників, людей регулярно затримують і заводять політично мотивовані кримінальні справи, незважаючи на те, що масових акцій протесту не було вже кілька місяців. Станом на 10 червня в Білорусі політичними в'язнями визнано 477 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна".
+3 Київ
