$39.39 €41.96
menu closed
menu open
weather +16 Київ

Білоруський опозиціонер Бабарико із СІЗО заявив про створення власної партії

Білоруський опозиціонер Бабарико із СІЗО заявив про створення власної партії Бабарико: Я ніколи не був у жодній партії
Фото: Виктор Бабарико / Facebook
Білоруський опозиціонер, банкір Віктор Бабарико заявив, що білорусам необхідна партія, яка об'єднає дії розрізнених ініціатив.

Білоруський опозиціонер Віктор Бабарико оголосив про створення власної партії "Разом". Про це повідомляють у Telegram-каналі нової партії.

"Я ніколи не був у жодній партії й не підозрював, що така форма об'єднання людей має право на існування у XXI столітті. Але білоруси показують, що я помилявся. Нам потрібна партія. Але партія не як самоціль, а як найефективніший інструмент досягнення нашої перемоги", – заявив опозиціонер.

За його словами, партія має об'єднувати дії різних "розрізнених самостійних ініціатив".

Бабарико протягом 20 років керував "Белгазпромбанком", акціонерами якого є російські "Газпромбанк" і "Газпром". Він пішов із цієї посади у травні 2020 року, коли вирішив балотуватися на пост президента Білорусі. Його, як і дипломата Валерія Цепкала і блогера Серія Тихановського, не допустили до виборів. 

18 червня Бабарика та його сина затримали, а згодом взяли під варту. За версією слідства, Бабарико був організатором незаконних дій у банку, намагався впливати на свідків, приховувати сліди злочинів. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ч. 2 й ч. 3 ст. 285 Кримінального кодексу Білорусі (створення злочинної організації або участь у ній). У білоруському КДБ стверджують, що до діяльності Бабарика причетні "ляльководи" з-поміж "великих начальників у "Газпромі" і що затримання не пов'язані з виборчою кампанією в Білорусі. У МЗС Білорусі говорили, що ексбанкір може бути причетним до відмивання грошей і ухилення від сплати податків.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.