$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +5 Київ

У Білорусі розпочали суд над опозиційним політиком Бабариком

У Білорусі розпочали суд над опозиційним політиком Бабариком Прохання Бабарика давати день на тиждень для спілкування із захисниками суд вирішив "залишити без розгляду"
Фото: Виктор Бабарико / Facebook
За версією слідства, екскерівник "Белгазпромбанка" Віктор Бабарико створив зі своїми заступниками організовану групу, щоб систематично отримувати хабарі.

Верховний суд Білорусі 17 лютого розпочав розгляд кримінальної справи "Белгазпромбанка" та його колишнього керівника Віктора Бабарика. Про це пише TUT.BY.

У справі проходить восьмеро фігурантів. Бабарика та ще шістьох топменеджерів банка обвинувачують в отриманні хабарів в особливо великому розмірі. Співвласника компанії "Активлизинг" Віктора Кобяка обвинуватили в даванні хабарів банкірам.

За версією слідства, Бабарико, будучи головою правління "Белгазпромбанка", створив зі своїми заступниками організовану групу, щоб систематично отримувати хабарі. За 16 років, починаючи з 2004 року, вони нібито одержали від корпоративних клієнтів більш ніж 30 млн білоруських рублів (понад $11 млн за поточним курсом).

Також Бабарико придбав нерухомість у Мінську на суму понад 1 млн білоруських рублів, щоб легалізувати злочинні доходи, стверджує слідство. Бізнесмен своєї провини не визнав. Шестеро підсудних уклали досудові угоди зі слідством.

На першому засіданні Верховного суду захист Бабарика заявив клопотання про усунення судді Ігоря Любовицького, заміну запобіжного заходу для колишнього банкіра на домашній арешт, дозвіл фотографувати матеріали справи, оскільки їх 122 томи, "від руки це переписати неможливо", і зняття арешту з квартири й гаража дочки Бабарика Марії. Усі чотири клопотання суд відхилив. Прохання самого Бабарика давати день на тиждень для спілкування із захисниками суд також вирішив "залишити без розгляду".

Наразі в суді зачитують обвинувачення, там 340 сторінок. Почали із зачитування посадових обов'язків Віктора Бабарика, коли він був керівником банка.

Бабарико протягом 20 років керував "Белгазпромбанком", акціонерами якого є російські "Газпромбанк" та "Газпром". Він пішов із цієї посади у травні 2020 року, коли вирішив балотуватися на посаду президента Білорусі. Його, як і дипломата Валерія Цепкала, не допустили до виборів. Проти Цепкала також порушили кримінальну справу про хабарництво, політика оголосили в розшук на батьківщині й у РФ, і просять у Литви його екстрадиції.

18 червня Бабарика та його сина затримали, а згодом узяли під варту. За версією слідства, Бабарико був організатором незаконних дій у банку, намагався впливати на свідків, приховувати сліди злочинів. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ч. 2 і ч. 3 ст. 285 Кримінального кодексу Білорусі (створення злочинної організації або участь у ній). У білоруському КДБ стверджують, що до діяльності Бабарика причетні "ляльководи" з-поміж "великих начальників у "Газпромі" й що затримання не пов'язані з виборчою кампанією в Білорусі. У МЗС Білорусі говорили, що ексбанкір може бути причетним до відмивання грошей та ухилення від сплати податків.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських урядовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть цього року), а вже після цього провести нові вибори.