+2 Київ
У Білорусі відбувається протистояння хунти і народу. Таку думку заарештований політик і банкір Віктор Бабарико висловив "Немецкой волне" в письмовому інтерв'ю, опублікованому 10 лютого.
"Те, що відбувається в нашій країні, не можна назвати масовими репресіями. Фактично це війна владної верхівки, що спирається на військово-силовий блок, а значить, хунти, проти частини свого народу. І навіть не важливо, якою за кількістю ця частина є – більшістю чи ні. Найстрашніше, що вона стосується всіх верств населення", – написав він.
За словами опозиціонера, "цю війну можуть перетворити на громадянську два моменти".
"По-перше, спішне підведення під свої дії законодавчої бази через посилення покарання за найпростіше висловлення думки. А по-друге, залучення до боротьби простого цивільного народу (чиновників, держслужбовців, працівників комунального господарства тощо), які змушені виконувати накази й посадові обов'язки, вступаючи в сутички з такими самими громадянами країни", – пояснив Бабарико.
Він вважає, що "розколотого суспільства не зліпиш".
"Не можна допустити, щоб прості люди почали ненавидіти одне одного тільки за те, що вони люблять символи різного кольору. Кожен має розуміти, що індивідуальна відповідальність за вчинення дії не зникає, навіть якщо хтось скаже, що бере на себе всі гріхи за окремі накази й розпорядження", – зазначив Бабарико.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, що перебуває при владі з 1994 року, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, представлять 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Бабарико протягом 20 років керував "Белгазпромбанком", акціонерами якого є російські "Газпромбанк" і "Газпром". Він пішов із цієї посади у травні 2020 року, коли вирішив балотуватися на пост президента Білорусі. 18 червня Бабарика та його сина затримали, а пізніше взяли під варту. За версією слідства, Бабарико був організатором незаконних дій у банку, намагався впливати на свідків, приховувати сліди злочинів. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ч. 2 і ч. 3 ст. 285 Кримінального кодексу Білорусі (створення злочинної організації або участь у ній). У білоруському КДБ стверджують, що до діяльності Бабарика причетні "ляльководи" з-поміж "великих начальників у "Газпромі" і що затримання не пов'язані з виборчою кампанією в Білорусі. У МЗС Білорусі говорили, що ексбанкір може бути причетним до відмивання грошей і ухилення від сплати податків.
