0 Київ
Українська політика щодо Білорусі – "страусина". Про це 7 лютого у Facebook заявив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Уся політика щодо підтримки білорусів у нас якась страусина – тут ми далеко від ЄС: щось кажемо й одночасно купуємо електроенергію з нової АЕС у Білорусі, яка споруджена росіянами і викликає в наших європейських друзів серйозні заперечення щодо недотримання рівня безпеки", – написав він.
Дипломат зазначив, що 7 лютого – День солідарності з Білоруссю.
"Мери, не спіть і не ховайтеся – хай наші білоруські друзі побачать свій прапор сьогодні в кожному українському місті. Це важливо для них і так само важливо для нас. А ми всі – не лінуймося – напишімо пару слів підтримки, хоч і в соціальних мережах", – закликав Клімкін.
Він підкреслив, що "на державні установи навряд варто сподіватися".
Ексглава МЗС України вважає, що "час справжньої української підтримки боротьби" за свободу білорусів ще настане.
Свій пост Клімкін проілюстрував біло-червоно-білим прапором, який є символом білоруської опозиції.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", від серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.
