Слідком Білорусі звернувся до Польщі для екстрадиції творців Telegram-каналу NEXTA

Слідком Білорусі звернувся до Польщі для екстрадиції творців Telegram-каналу NEXTA Telegram-канал NEXTA активно висвітлював протести в Білорусі
Фото: NEXTA Live / Telegram
Творців головного опозиційного Telegram-каналу Білорусі NEXTA Степана Путила і Романа Протасевича хочуть екстрадувати з Польщі. Раніше їхній канал, який активно висвітлює мітинги, визнали екстремістським.

Слідчий комітет Білорусі надіслав Польщі документи на екстрадицію творців головного опозиційного Telegram-каналу країни NEXTA Степана Путила і Романа Протасевича. Про це пресслужба комітету повідомила у Telegram-каналі.

"Слідчий комітет надіслав документи на екстрадицію Путила і Протасевича через генерального прокурора до Польщі. Із цією країною у нас укладено міжнародний договір про правову допомогу у кримінальних справах, який також регламентує питання про екстрадицію", – ідеться в повідомленні.

Автори каналів уже відреагували на спробу їхньої екстрадиції: "Коли у СК кілька сотень нерозслідуваних справ про катування та насильство, що він робитиме? Правильна відповідь: вимагатиме від іншої країни видати того, кого точно видати не можуть".

Telegram канал NEXTA – один із найпопулярніших опозиційних каналів у білоруському інтернеті, який заснували восени 2018 року. Крім самого NEXTA із 731 тис. підписників, є ще NEXTA Live (1,5 млн підписників) і LUXTA (172 тис.).

Ці канали активно висвітлювали протести в Білорусі. У жовтні минулого року білоруська влада визнала їх екстремістськими.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну із 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати