"Дух демократії випустили з пляшки". Німеччина пообіцяла опозиції Білорусі понад €20 млн

Світ

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас повідомив про план підтримки громадянського суспільства Білорусі. Він передбачає допомогу студентам, яких виключили з університетів за участь у протестах, підтримку незалежних ЗМІ та тих, кого переслідує влада Білорусі.

Німеччина виділить приблизно €21 млн для підтримки представників опозиції в Білорусі, повідомило міністерство закордонних справ країни з посиланням на главу відомства Гайко Мааса 6 лютого.

"Дух демократії випустили з пляшки і його неможливо повернути назад [...] Німеччина і Європейський Союз на вашому боці. Ми ввели санкції проти Лукашенка і його режиму. І ми розробили план дій "Громадянське суспільство Білорусі" на суму до €21 млн", – пообіцяв німецький міністр.

Німеччина виділить стипендії студентам, яких виключили з університетів за участь у протестах. МЗС також заявило про підтримку незалежних білоруських ЗМІ. Переслідуваним білорусам у Німеччині нададуть притулок, а жертвам тортур – психологічну допомогу. Крім цього, буде створено механізм для збору доказів про порушення прав людини.

"Настане день, коли вони їх притягнуть до відповідальності. Настане день, коли народ Білорусі зможе жити в умовах демократії, свободи і верховенства закону. Цього дня ми будемо зобов'язані вашій енергії, мужності та рішучості", – оголосив Маас.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", від серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять цього року), а вже після цього провести нові вибори.