"Європейські лобісти сталеливарної й цементної промисловості загалом підтримали CBAM. Вони розглядають його як інструмент, що вирівнює їхні позиції з іноземними конкурентами, які працюють в умовах слабших екологічних норм і, відповідно, можуть постачати на ринок ЄС дешевшу й "бруднішу" продукцію. Але в Україні, яка прагне вступу в ЄС, промисловість також стикається з катастрофічними наслідками війни. Ще на початку обговорення CBAM у межах Євросоюзу як українські, так і російські виробники заявляли, що цей механізм несправедливо вдарить по їхніх галузях ще до того, як повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році зруйнувало ключові металургійні регіони на сході Донбасу", – ідеться в публікації.
У коментарі виданню гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо сказав, що після введення CBAM європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. У підсумку компанія втратила доступ до ринку ЄС, була змушена закрити частину виробництва, а скорочення торкнулися понад 3,4 тис. працівників.
Наявність проблеми підтвердили представники групи "Метінвест", для якої ЄС є основним ринком збуту.
"Формально CBAM має екологічну мету, але на практиці він також працює як інструмент захисту європейського ринку", – кажуть у компанії.
Нові правила, як зазначили в "Метінвесті", ставлять українських виробників у гірші умови порівняно з європейськими конкурентами.
"Металургія є одним із основних джерел валютної виручки України – лише у 2023 році експорт металів становив приблизно $4 млрд. Основним ринком збуту залишається Європейський союз, де значна частка постачань припадає на Польщу. Водночас українські виробники працюють у значно складніших умовах через війну: підприємства зазнають обстрілів, стикаються з перебоями електропостачання, дефіцитом кадрів і логістичними обмеженнями", – написало Politico.
Отже, в європейському політичному й економічному середовищі поступово зростає розуміння, що впровадження CBAM без адаптаційних механізмів може мати негативні наслідки для України та її інтеграції в ринок ЄС, резюмувало видання.