За даними агентства, Сі Цзіньпін зустрівся щонайменше з п'ятьма іноземними лідерами попри відсутність оголошених великих міжнародних самітів у столиці. Це один із найінтенсивніших дипломатичних періодів для Китаю із 2024 року.
Серед учасників переговорів були прем'єр Іспанії Педро Санчес, кронпринц Абу-Дабі Халід бін Мохаммед Аль Нахаян, а також лідер В'єтнаму То Лам.
Аналітик Asia Society Policy Institute Ніл Томас вважає, що дедалі більше країн їдуть до Пекіна, бо сприймають Китай як "страховку" від непередбачуваних США. Окрім того, багато держав хочуть, щоб Китай відігравав більшу роль гаранта стабільності, дипломатії та відкритої глобальної економіки.
Водночас президент США Дональд Трамп, за оцінками видання, загострює відносини із союзниками й публічно критикує деяких світових лідерів. Ідеться, зокрема, про прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, прем'єр-міністра Великобританії Кіра Стармера, також він різко висловився про папу римського Лева XIV.
Паралельно низка країн намагається координувати дії без участі США. Великобританія і Франція ініціювали відеоконференцію за участі приблизно 40 держав, щоб обговорити відновлення вільного судноплавства Ормузькою протокою. До таких зусиль раніше долучалися також Японія, Південна Корея й Австралія. Китай же утримується від прямого втручання в конфлікт навколо Ірану, обмежуючись дипломатичними закликами до деескалації. Пекін зберігає тісні відносини як із країною-агресором Росією, так і з Іраном, однак уникає ролі активного посередника, ідеться в матеріалі.