Клімкін: Путін створив собі ще одне питання для торгівлі із Заходом

Клімкін: Путін створив собі ще одне питання для торгівлі із Заходом Клімкін: Зараз у Білорусі на кону репутація Заходу
Фото: ЕРА
Президент Росії Володимир Путін буде використовувати ситуацію в Білорусі під час переговорів із представниками Заходу. Таку думку колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив 24 травня у Facebook.

"Путін створив собі ще одне питання для торгівлі із Заходом і може поступово дивитися на ринок нерухомості в Ростові – чи є там місце для двох колишніх президентів. Тепер у нього набагато кращий шанс протиснути свій сценарій зміни влади в Білорусі, тобто там буде більше Росії, а значить – більше загроз для нас із півночі", – написав дипломат.

Він вважає, що потрібні нові підходи до підтримання безпеки України у зв'язку з тим, що "старі не працюватимуть, і зараз саме час почати домовлятися про них із нашими партнерами".

За словами Клімкіна, "зараз у Білорусі на кону репутація Заходу".

"Якщо дозволити Лукашенку повітряне піратство, то наступного разу він буде вбивати на вулицях європейських міст – як Путін. Реальним ударом по режиму буде заборона всього транзиту через Білорусь і конфіскація активів Лукашенка. Перше може зробити Євросоюз, друге – США", – пояснив ексглава МЗС України.

Контекст

Винищувач білоруських ВПС 23 травня за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, було піднято "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).

Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали білоруського опозиціонера, одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича і його дівчину (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі). Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його розпочали обшукувати й пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).

Протасевич ввечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 в Мінську і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".

Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих. Низка країн заборонила національним авіакомпаніям літати над Білоруссю. Крім того, 25 травня керівництво Євросоюзу обговорить питання про введення додаткових санкцій проти Мінська. США поки не планують вводити санкції проти Білорусі у зв'язку з екстреним приземленням літака Ryanair і затриманням Протасевича.

Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн і ввести додаткові санкції проти білоруських чиновників.

Ситуація в Білорусі ускладнилася після виборів президента в серпні 2020 року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської. Після виборів почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано і поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Путін підтримав Лукашенка в ситуації з виборами 2020 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати