За даними агентства, ці зусилля спрямовані на те, щоб гарантувати готовність адміністрації до будь-яких непередбачених обставин, включно з імовірністю затяжного конфлікту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент ще до початку війни з Іраном висловлював занепокоєння, що вона може спричинити стрибок цін на нафту й уповільнити економічне зростання. Джерела розповіли, що високопосадовці казначейства вже кілька тижнів поспіль інформують Білий дім про ризики, пов'язані з коливаннями вартості сировини. Водночас речник адміністрації Куш Десаї назвав версію про зростання ціни на нафту до $200 за барель "хибною". Міністр енергетики США Кріс Райт також говорив про нього, як про "малоймовірне".
Ціни на нафту зросли після нападу США й Ізраїлю на Іран 28 лютого. Ціна на нафту марки West Texas Intermediate зросла приблизно на 30%, до $91 за барель, на сировину марки Brent – майже на 40%, до $102. За даними міжнародної аналітичної платформи Trading Economics станом на 26 березня, ціна на нафту Brent сягає приблизно $107.
Вloomberg зазначило, що ціна на нафту до $200 стала б величезним шоком для світової економіки, пригадавши, що досі ціна на сировину сягала такого рівня лише раз, 2008 року, безпосередньо перед світовою фінансовою кризою. За прогнозами аналітиків, здорожчання нафти до $170 за барель протягом кількох місяців може призвести до зростання інфляції у США та Європі й загальмувати економічне зростання.
Трамп водночас переконує, що його не хвилює здорожчання енергоносіїв, тому що воно може навіть бути вигідним для США. Він очікує, що після завершення війни ціни різко впадуть, зазначило агентство.
Але майже повне блокування Ормузької протоки, через яку йде приблизно 20% світового експорту нафти й газу, уже сильно вдарило по світовій економіці. У США це виявилося у стрибку цін на бензин на 30%, що фактично знищило попереднє здешевлення пального, яким Трамп хвалився як своїм досягненням, констатували автори статті.