Втрати російських окупантів
912 490

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 478

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Конгрес США обговорить законопроєкт про санкції проти влади Білорусі

Конгрес США обговорить законопроєкт про санкції проти влади Білорусі Конгрес США може обговорити законопроєкт Сміта сьогодні
Фото: EPA

Конгресмен-республіканець Крістофер Сміт у своєму зверненні уточнив, що запропонований ним законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських чиновників і російських громадян, відповідальних за придушення протестів.

Палата представників Конгресу США 18 листопада може обговорити законопроєкт під назвою "Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі" авторства конгресмена-республіканця Крістофера Сміта. Про це йдеться у повідомленні на сайті конгресмена від 17 листопада.

У зверненні конгресмена Сміта йдеться про те, що законопроєкт склали згідно з висновками доповідачів ОБСЄ, згідно з якими вибори в Білорусі 9 серпня сфальсифікували на користь Олександра Лукашенка.

"Сили безпеки країни у відповідь на мирні демонстрації систематично порушували права людини. Новини з Білорусі засвідчують, що поліція використовує все жорстокішу тактику проти демонстрантів", – заявив Сміт.

Законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських чиновників і російських громадян, відповідальних за придушення протестів.

Документ закликає до нових виборів у Білорусі, а опозиційну координаційну раду офіційно визнають легітимним органом, який має брати участь у перемовинах щодо мирного переходу влади.

Конгресмен Сміт зазначив, що Сполучені Штати не визнають включення Білорусі в єдину державу з Росією. У документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.

"Ухваливши цей законопроєкт, ми можемо не тільки засвідчити, а й розширити підтримку і солідарність із великим народом Білорусі", – йдеться у заяві.

По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту тих, хто не згодний із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт трапився через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.

США 2 жовтня запровадили санкції проти восьми білоруських чиновників – представників МВС і Центральної виборчої комісії Білорусі за фальсифікації на виборах президента і жорстокі розгони протестувальників. Лукашенка в ньому не було.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати