Крім молодих зірок, телескоп показав віддалені фонові галактики, а також детальну структуру і склад газу та пилу в Тарантулі. Ця туманність є найбільшою і найяскравішою ділянкою зіркоутворення в групі галактик, які розташовані найближче до Чумацького Шляху. Вона містить відомі людям найгарячіші і наймасивніші зірки.
Тип хімічного складу цієї туманності схожий на гігантські ділянки зореутворення, які спостерігали у Всесвіті під час "космічного полудня" – це ера, коли космосу було всього 8–11 млрд років і формування зірок було на піку. Саме тому Тарантул особливо цікава для астрономів.
Регіони зіркоутворення в галактиці Чумацький Шлях, де розташована Земля, не утворюють зірок з такою швидкістю, як туманність Тарантул, і мають інший хімічний склад. Це робить Тарантул найближчим (і найлегшим для вивчення подробиць) прикладом того, що відбувалося у Всесвіті, коли він досяг ери "космічного полудня".
За допомогою космічного телескопа James Webb астрономи зможуть спостерігати і порівнювати утворення зірок у туманності Тарантул зі знімками з більш далеких галактик.
Фото: esawebb.org