За даними видання, російська служба зовнішньої розвідки та її військова розвідувальна служба активно намагаються відновити шпигунські мережі, особливо цікавлячись військовою допомогою Україні.
Те, що понад 400 прихованих співробітників розвідки вигнали з Європи після вторгнення Росії в Україну, зокрема з Франції, Бельгії і Німеччини, голова британської служби безпеки MI5 Кен Маккаллум назвав "найзначнішим стратегічним ударом" по Москві у новітній історії. Це різко скоротило охоплення та можливості Кремля у ЄС, вважає він.
Politico пише, що європейські спецслужби не зупиняються на досягнутому, розуміючи, що керівники розвідки РФ намагаються знайти способи компенсувати величезну втрату шпигунів із посольств, яким доручили "вишукувати таланти" серед місцевих жителів для вербування і запускати "кротів".
Директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс в інтерв'ю газеті сказав, що "російські спецслужби прагнуть відновити або створити нові можливості для своєї розвідувальної діяльності в Європі" й вивчають інші методи збирання розвідданих, зокрема кібернетичні та онлайн-операції.
За словами Яунішкіса, пріоритетом російських шпигунів є контроль за виробництвом і постачанням західної зброї в Україну.
"Росія проводила кампанії з вербування, де і коли могла. До громадян Литви звертаються та вербують під час поїздок до Росії чи Білорусі", – сказав він.
Автори статті зазначають, що зауваження Яунішкіса пролунали лише за кілька тижнів після того, як Польща оголосила про ліквідацію шпигунської групи, яка працювала на російську розвідку, що встановлювала камери на залізничних коліях для спостереження за постачанням західної зброї і боєприпасів, призначених Україні.